Bouteille de Hennessy - Eff Gee, Doums, Jazzy Bazz

Suis-je un pantin formaté condamné à échouer

Sur les rivages de la bicrave?

Tant d’années à écouter

Tous ces frangins prisonniers, loin d’ces clampins pistonnés

Pour des dix grammes toutes ces petites keh

M’auront volontiers donné leur âme… T’es sérieux?

Contre une dose de plus, encore un loss c’est sûr

Suis-je un vendeur de mort ou juste un gosse de rue?

Alias le glandeur dehors sur qui les cops se ruent

Merde, faut qu’je lutte

Suis-je un aristocrate?

Un fasciste black?

Un hippie dans les sixties ou un marins maussade?

Peu probable, peu probable, comme croiser Marine aux Halles

Loin de Biggy, dans la city, j’observe l’avenir au large

J’plane… l’esprit en lévitation

En pleine méditation pour répondre à mes hésitations

Pareil tous les printemps

J’ai une conscience politique 2 semaines tous les 5 ans

Frère, j’suis du-per depuis l’tout début, j’pourrais t’aider

Mais j’mets toutes mes thunes dans des bulles d’air

Reste sur Terre, ici, c’est chacun pour soi

On est des braves devenus malsains et c’est pareil tout-par

Tu sais que c’est la même d’Europe jusqu’en Océanie

Les aurores boréales ne pourront pas te sauver la vie

J’veux vivre pas exister

Ma réalité n’est qu’une plume coincée entre deux éternités

Seul face à moi-même, mes écrits me réfléchissent

Comme face à la mer, un soir avec du Hennessy

Une bouteille à la mer s'éloignant vers d’autre rives

Avec cette question dans ma tête: A quoi le ciel nous prédestine?

A quoi le ciel nous prédestine?

Question dans ma tête

A quoi le ciel nous prédestine?

Une bouteille à la mer

Ma bouteille de Henessey

J’suis die, je vois les étoiles qui me font des signes

Nos mouvements sont-ils régis par les astres?

Est-ce les étoiles qui font d’cette vie un désastre troublant?

Un ouragan aurait soufflé notre espoir

J’aimerais savoir où est le paradis, troublés par les spliffs

Tous mes gars s’détruisent, à croire qu’ils n’aiment pas la vie

Ici, on a tous la même devise: si tu nous suis, je te fuis

Qui m’aiment me suivent

La résistance est bien trop épuisante

J’moisis dans les déviances destinant à la pénitence

Mais j’ai des rêves immenses, la mort un repos éternel

Peut-être que là je rêve de mon existence…

Ici, c’est tout crade, bitches et pouvoir

Qui suis-je et pourquoi?

Sinistre et sournois

J’reflète ce monde, Iblis est tout-par

Dans les meufs, dans les keufs, celle-ci c’est pour toi

Mes cris sont inaudibles pour mes frères

Donc j'écris des synopsis ou des textes pour mes peines

J’suis là… Mais j’ai rien demandé

J’suis juste entré par le crâne, j’tente de m’en sortir par le Rap

Encore un d’ces soirs de plus perdu en train d’bédave à tord

Un d’ces soirs de plus où je me dis

Que tous les chemins mènent à la mort

Avec le temps, j’sais plus trop qui j’suis

J’me reconnais qu’en compagnie des miens

Mes vrais soss' qui me suivent

Seul face à moi-même, mes écrits me réfléchissent

Comme face à la mer, un soir avec du Henessey

Une bouteille à la mer s'éloignant vers d’autre rives

Avec cette question dans ma tête: A quoi le ciel nous prédestine?

A quoi le ciel nous prédestine?

Question dans ma tête

A quoi le ciel nous prédestine?

Une bouteille à la mer

Ma bouteille de Henessey

Чи я форматована маріонетка, приречена на провал

На березі бікраве?

Стільки років слухав

Усі ці брати в’язні, далеко від цих поршневих затискачів

За десять грамів усі ці маленькі кех

Охоче ​​віддадуть мені свою душу... Ти серйозно?

За одну дозу ще одну втрату точно

Я торговець смертю чи просто вулична дитина?

Псевдонім бездельник надворі, на якого кидаються копи

Блін, я повинен битися

Я аристократ?

Чорний фашист?

Хіпі шістдесятих чи задумливий моряк?

Неймовірно, малоймовірно, як зустріч з морським піхотинцем у Ле-Аль

Далеко від Біггі, у місті, я дивлюся на майбутнє за його межами

Я витаю... дух у левітації

У глибокій медитації відповісти на мої вагання

Те саме щовесни

У мене політична совість 2 тижні кожні 5 років

Брате, я з самого початку був дупер, я міг би тобі допомогти

Але я вкладаю всі свої гроші в бульбашки повітря

Залишайся на Землі, тут кожен сам за себе

Ми сміливі, захворіли, і скрізь те саме

Ви знаєте, від Європи до Океанії те саме

Північне сяйво не може врятувати ваше життя

Я хочу жити не існувати

Моя реальність — це просто перо, що застрягло між двома вічностями

Наодинці перед собою мої твори відображають мене

Як одного вечора з Hennessy обличчям до моря

Пляшка в морі, що відпливає до інших берегів

З таким питанням в голові: для чого нам небеса приречені?

До чого нам прирікає небо?

питання в моїй голові

До чого нам прирікає небо?

Пляшка в морі

Моя пляшка Henessey

Я мертвий, я бачу, як зірки махають мені

Чи керують нашими рухами зірки?

Невже зірки роблять це життя тривожною катастрофою?

Ураган зруйнував би нашу надію

Я хотів би знати, де рай, занепокоєний розривами

Всі мої хлопці руйнують себе, щоб повірити, що їм не подобається життя

Тут у всіх нас один девіз: якщо ти йдеш за нами, я втікаю від тебе

Хто мене любить, йдіть за мною

Опір занадто виснажливий

Я ліплю в девіаціях, призначених для покаяння

Але у мене великі мрії, смерть вічний спочинок

Можливо, я мрію про своє існування тут...

Тут все брудно, суки і влада

Хто я і чому?

Зловмисний і підлий

Я відображаю цей світ, Ібліс — це все

У курчат, у копів, це для вас

Мої крики не чутні для моїх братів

Тому я пишу конспекти чи тексти для своїх смутків

Я тут... Але я нічого не просив

Я щойно увійшов за череп, намагаюся вийти з нього Репом

Ще один з тих вечорів більше втрачений у процесі невірної розмови

Ще один із тих вечорів, де я кажу собі

Всі дороги ведуть до смерті

З часом я більше не знаю, хто я

Я впізнаю себе лише в своєму товаристві

Мої справжні друзі, які слідують за мною

Наодинці перед собою мої твори відображають мене

Як одного вечора з Хенессі обличчям до моря

Пляшка в морі, що відпливає до інших берегів

З таким питанням в голові: для чого нам небеса приречені?

До чого нам прирікає небо?

питання в моїй голові

До чого нам прирікає небо?

Пляшка в морі

Моя пляшка Henessey