Pontchartrain - Jane Siberry

O it was one fine morning

I bid New Orleans adieu

And took the road to Jackson Town

My fortune to renew

I cursed all foreign money

No credit could I gain

Which had my heart a-longing

For the Lakes of Pontchartrain

I stowed aboard a railroad car

Beneath the morning sun

And I rode the rails 'til eventide

'Til I finally lay me down

No stranger would befriend me

'Til a dark girl toward me came

And I fell in love with a Creole girl

On the Lakes of Pontchartrain

I said 'My bonnie Creole lass

My money 'tis no good

And if it weren’t for the alligators

I’d sleep here in the wood.

'

'You're welcome here kind stranger

Our house is very plain

But we never turn a stranger out

On the Lakes of Pontchartrain.

'

She took me into her mama’s house

And she treated me right well

The hair upon her shoulders

In jet black ringlets fell

To try to paint her beauty

'Twould surely be in vain

So handsome was my Creole lass

On the Lakes of Pontchartrain

I asked her if she’d marry me

She said that ne’er could be

For she had a lover

Who was far away at sea

She said that she would wait for him

And true she would remain

'Til he returned to his Creole lass

On the Lakes of Pontchartrain

So fare thee well, my Creole lass

I’ll ne’er see you no more

And I’ll ne’er forget your kindness

In the cottage by the shore

And at each social gathering

A flowing bowl I’ll drain

I’ll raise a glass to my Creole lass

On the Lakes of Pontchartrain

I’ll raise a glass to my bonnie lass

On the Lakes of Pontchartrain

О, це був один прекрасний ранок

Я прощаюся з Новим Орлеаном

І пішов дорогою до Джексон-Тауна

Мій статок поновити

Я прокляв усі іноземні гроші

Я не міг отримати кредит

До чого тужило моє серце

Для озер Пончартрейн

Я сів у залізничний вагон

Під ранковим сонцем

І я катався по рейках до вечора

«Поки я нарешті не покладу себе».

Жоден незнайомець не подружився б зі мною

Поки до мене не підійшла темна дівчина

І я закохався у креольку

На озёрах Пончартрейн

Я сказав: "Моя креольська дівчинка Бонні".

Мої гроші не годяться

І якби не алігатори

Я б спав тут, у лісі.

'

— Ласкаво просимо тут, любий незнайомець

Наш будинок дуже простий

Але ми ніколи не видаємо незнайомця

На озёрах Пончартрейн.

'

Вона відвела мене в будинок своєї мами

І вона добре зі мною ставилася

Волосся на плечах

Чорні локони впали

Щоб спробувати намалювати її красу

"Безумовно, було б марно

Такою гарною була моя дівчина-креолька

На озёрах Пончартрейн

Я запитав її, чи вийде вона за мене заміж

Вона сказала, що не може бути

Бо в неї був коханець

Хто був далеко на морі

Сказала, що буде чекати його

І правдою вона залишиться

Поки він не повернувся до своєї креольської дівчини

На озёрах Пончартрейн

Прощай, моя креольська дівчино

Я більше не побачу вас

І я ніколи не забуду твою доброту

У котеджі біля берега

І на кожному світському зібранні

Миску, що тече, я осушу

Я підніму келих за свою дівчину-креольку

На озёрах Пончартрейн

Я підніму келих за свою дівчину Бонні

На озёрах Пончартрейн