Paradis païen - Jacques Higelin

Tu es celle que je cherche

Je suis celle que tu trouves quand tu ne cherches plus

Tu es celle que je veux

Je suis celle que tu peux avoir sans même jamais l’avoir voulu

Nous sommes qui nous sommes

Une femme, un homme

Deux arbres nus dans le verger du paradis retrouvé ou perdu

Nous sommes qui nous sommes

Un dragon, une lionne

Enlacés, nus, dans le jardin du paradis païen

Je suis ton ciel et ton enfer

L'élève et ton maître

Je suis ta source et ton désert

Ton mal et ton bien-être

Je suis

La lumière et ton ombre

La rose et le chardon

Unique parmi le nombre

Le remède et le poison

Je suis

La nuit qui doute

L’aube qui rassure

Je suis la clé de voûte

L’au-delà des murs

Tu es l'étoile et moi l’errant

Qui ne la perd jamais de vue

Je suis le vent et toi la voile tendue

Tu es celle que je veux

Je suis celle que tu peux avoir sans même l’avoir voulu

Tu es celle que je cherche

Je suis celle que tu trouves quand tu ne cherches plus

Ти той, кого я шукаю

Я той, кого ти знаходиш, коли не шукаєш

Ти той, кого я хочу

Я той, кого ти можеш мати, навіть не бажаючи цього

ми ті хто ми є

Одна жінка, один чоловік

Знайдені або втрачені два голих дерева в райському саду

ми ті хто ми є

Дракон, левиця

Заплітається, гола, в саду язичницького раю

Я твій рай і твоє пекло

Учень і ваш майстер

Я твоє джерело і твоя пустеля

Ваша біль і ваше благополуччя

я

Світло і твоя тінь

Троянда і будяк

Унікальний серед багатьох

Засіб і отрута

я

Ніч сумнівів

Обнадійливий світанок

Я — ключовий камінь

За стінами

Ти — зірка, а я — мандрівник

Які ніколи не втрачають її з поля зору

Я — вітер, а ти — натягнене вітрило

Ти той, кого я хочу

Я той, кого ти можеш мати, навіть не бажаючи цього

Ти той, кого я шукаю

Я той, кого ти знаходиш, коли не шукаєш