11 минут - IVAN VALEEV

Художник и бедная леди

Разговаривают о запрете.

Мы давно с тобой уже не дети,

Мы давно с тобой уже не дети.

Я не стану тебе самым-самым,

Ни Ромео, ни герой романа.

Я такой же, как и ты, упрямый,

Но тебя сегодня так же мало.

Стану другим, если ты со мной.

Все кричат: "Парень будь собой".

Подливаешь яд, и сердца горят,

Эпизод любви до конца отснят.

Это самое страшное дело -

Полюбить то, что давно сгорело,

Полюбить холодное тело.

11 ровно минут, аллё!

Нас с тобой здесь не найдут, аллё!

Пусть все кричат, а мы здесь, и-е

Прячемся среди камней вдвоем

Я раздеваю тебя, аллё!

Нет, ты смотри мне в глаза, аллё!

Перед тобой я из кожи вон,

Я открываю глаза, это сон.

Художник и бедная леди

Разговаривают о запрете,

Разлетаются во всех масс-медиа,

О любви, в которой нет трагедии.

Ты уйдешь сегодня без ответа,

Буду ждать тебя, но нет привета.

Я сегодня, как всегда один,

В своей темноте из CD картин.

Каждый день я тебя ищу,

Каждый день я тебе пишу

Рифмами, красками.

Минуты ведь были прекрасными.

Это самое страшное дело -

Полюбить то, что давно сгорело,

Полюбить холодное тело.

11 ровно минут, аллё!

Нас с тобой здесь не найдут, аллё!

Пусть все кричат, а мы здесь, и-е

Прячемся среди камней вдвоем

Я раздеваю тебя, аллё!

Нет, ты смотри мне в глаза, аллё!

Перед тобой я из кожи вон,

Я открываю глаза, это сон.

11 ровно минут.

Нас с тобой здесь не найдут.

Пусть все кричат, а мы здесь,

Прячемся среди камней.

11 ровно минут, аллё!

Нас с тобой здесь не найдут, аллё!

Пусть все кричат, а мы здесь, и-е

Прячемся среди камней вдвоем

Я раздеваю тебя, аллё!

Нет, ты смотри мне в глаза, аллё!

Перед тобой я из кожи вон

Я открываю глаза, это сон

Художник та бідна леді

Говорять про заборону.

Ми давно з тобою вже не діти,

Ми давно вже з тобою не діти.

Я не стану тобі най-най,

Ні Ромео, ні герой роману.

Я такий самий, як і ти, впертий,

Але тебе сьогодні так само мало.

Стану іншим, якщо ти зі мною.

Всі кричать: "Хлопець будь собою".

Підливаєш отруту, і серця горять,

Епізод кохання остаточно знято.

Це найстрашніша справа -

Полюбити те, що давно згоріло,

Полюбити холодне тіло.

11 рівно хвилин, але!

Нас з тобою тут не знайдуть, але!

Нехай усі кричать, а ми тут, і-е

Ховаємось серед каменів удвох

Я роздягаю тебе, але!

Ні, ти дивися мені в очі, але!

Перед тобою я зі шкіри геть,

Я розплющую очі, це сон.

Художник та бідна леді

Розмовляють про заборону,

Розлітаються у всіх мас-медіа,

Про кохання, в якому немає трагедії.

Ти підеш сьогодні без відповіді,

Чекатиму тебе, але немає привіту.

Я сьогодні, як завжди, один,

У темряві з CD картин.

Щодня я тебе шукаю,

Щодня я тобі пишу

Рифмами, фарбами.

Адже хвилини були прекрасними.

Це найстрашніша справа -

Полюбити те, що давно згоріло,

Полюбити холодне тіло.

11 рівно хвилин, але!

Нас з тобою тут не знайдуть, але!

Нехай усі кричать, а ми тут, і-е

Ховаємось серед каменів удвох

Я роздягаю тебе, але!

Ні, ти дивися мені в очі, але!

Перед тобою я зі шкіри геть,

Я розплющую очі, це сон.

11 рівно хвилин.

Нас із тобою тут не знайдуть.

Хай усі кричать, а ми тут,

Ховаємось серед каміння.

11 рівно хвилин, але!

Нас з тобою тут не знайдуть, але!

Нехай усі кричать, а ми тут, і-е

Ховаємось серед каменів удвох

Я роздягаю тебе, але!

Ні, ти дивися мені в очі, але!

Перед тобою я зі шкіри геть

Я розплющую очі, це сон