Stationen [feat. Stor & Aleks] - Ison & Fille, Aleks, Stor

Vi växer upp för snabbt, med pressen I vår trakt

Jag växlar ner min takt, och ba' gendish på nått starkt

Vi tuggar runt på heltid, och formas av kvartersliv

Dom äldre I kvarteret dom gör para och kör fet bil

Det är också det jag jagar, men det känns fel och klaga

Morsan knegar dag och natt för att mätta flera magar

Dagen passerar bara utan att man märker av dom

Finns lätta vägar att gå men bror jag vägrar ta dom

Drömmer mig iväg, tankarna skenar iväg

Jag vaknar till vår situation;

vad fan är det här?

Fem pers I en trea, finns knappt cash till hyran

Och hela havet stormar som fan hur ska man styra?

Sveper mina bira, och hoppas på nått större

Försöker få in en fot men ingen här gläntar på dörren

Så vi krigar för och göra ören till en lax

Samlar ihop mitt pack, hoppar spärren och vi ax

För vi softar på stationen, ingen här drar cash

Vet jag har inga miljoner men du vet vem jag är

En dag reser vi runt jorden, frågan är bara när

Du vet jag backar dig min broder tills dagen vi är där

T-Centralen, 16 bast I mitten utav staden

Skapar liv I city som graffiti på fasaden

Inga tåg hem förräns 5 på morgondagen

Gömmer våran hink för kommissarien dom vill ta den

Garvar åt en tjackis, meckar en och sparar den, go’nattish

Kameran vakar som en paparazzi

Kickar mina rader som en gatumariachi

Spelar livets tärning och vi hoppas på en yatzy

Hinken I mitt huvud börjar få mig lite kaxig

Fucka ur när vi glider, skiter i, babblish

Så ta plats innan dörrarna stängs

Och kom och softa på stationen där var tuggarna trängs

Snackar bänk efter bänk där vart ungar har hängt

Druckit booze och kickat flum till att lungorna sprängs

Haffar guzz, jag är tung men brorsan hon är värre

Hon hjälper mig och hoppa över spärren

Ser det så klart från långt håll det är centrum

Fastnar där I timmar stationen är ett väntrum

Men vem vill gå, vem vill hem?

Inte jag och

Vart ska jag dra här blir jag accepterad

Det är slutdiskuterat vill inte höra något mera

Äldre förstod mig ej, ej från samma era

Utanför tullarna vi veva

Än sen baby Gremlinz I mänsklig skepnad

Förstår du vad jag menar?

Jag kunde min roll

Aldrig överspela, du där sluta peka

Väktare neka ingång, hata på min plankning

Stirra på mig som jag vore King Kong

Men du ska få se vad jag är kapabel till

Överkommit allt annat nu tar jag allt jag vill

Eller allt jag ser som betyder allt

Börjar med att hoppa på tåget och ax

Ми занадто швидко дорослішаємо, з пресою в нашому районі

Я змінюю свій темп і благаю «гендіш» про щось сильне

Ми пережовуємо повний робочий день, і нас формує життя по сусідству

Літні По сусідству роблять пару і їздять на товстому авто

Це теж те, за чим я переслідую, але я відчуваю, що це неправильно і скаржиться

Мати стоїть на колінах вдень і вночі, щоб наситити кілька шлунків

День просто минає, не помічаючи їх

Є прості шляхи, але, брате, я відмовляюся їх брати

Мріючи мене геть, мої думки сяють геть

Я прокидаюся від нашої ситуації;

що це, чорт візьми?

П'ять осіб. У третини майже немає грошей на оренду

І все море штурмує як пекло як контролювати?

Підмітає моє пиво і сподівається на щось більше

Намагаюся влізти ногою, але тут ніхто не стукає у двері

Тож боремося за і перетворюємо вухо на лосося

Збирає мій рюкзак, стрибає засув і ми сокиру

Оскільки ми залишаємось на вокзалі, тут ніхто не бере готівку

Я знаю, що у мене немає мільйонів, але ти знаєш, хто я

Одного разу ми помандруємо світом, питання лише в тому, коли

Ти знаєш, я буду підтримувати тебе, мій брат, до того дня, коли ми будемо там

Т-Централен, 16 Баст У центрі міста

Створює життя в місті як графіті на фасаді

До п’ятої ранку поїзди додому не ходять

Сховавши наше відро для комісара, вони хочуть його взяти

Засмагати для шакала, стрибати і рятувати його, іди

Камера дивиться, як папараці

Вибиває мої рядки, як гатумаріачі

Граємо в кістки життя і сподіваємося на ятзи

Відро в моїй голові починає трішки задихатися

На хуй, коли ми ковзаємо, лаймо, балакуємо

Тому сідайте до того, як двері зачиняться

А приходь розм’якшити на станції, де жуки тісно

Розмова за лавкою, де тусувалися діти

Пив випивку і штовхав флюм, аж легені лопнули

Haffar guzz, я важкий, але, брате, вона гірша

Вона допомагає мені і минає бар’єр

Бачить це, звичайно, здалеку, це центр

Застряг там Годинами вокзал є залом очікування

Але хто хоче йти, хто хоче додому?

Не я і

Куди мені тут йти, мене приймуть

Остаточно обговорюється, більше нічого чути не хочу

Старші люди мене не зрозуміли, не з тієї ж епохи

За межами митниці ми крутимо

Пізня дитина Гремлінц У людській подобі

Чи ти розумієш, що я маю на увазі?

Я знав свою роль

Ніколи не переграйте, ви перестанете вказувати

Охоронці забороняють вхід, ненавидять мою дошку

Дивився на мене, як на Кінг-Конг

Але ти побачиш, на що я здатний

Подолай все інше, тепер я беру все, що хочу

Або все, що я бачу, означає все

Починається зі стрибків у потяг і сокири