If Eternity Should Fail - Iron Maiden

Here is the soul of a man

Here in this place for the taking

Clothed in white, stand in the light

Here is the soul of a man

Time to speak with the shaman again

Conjure the jester again

Black dog in the ruins is howling my name

So here is the soul of a man

When the world was virgin before the coming of men

Just a solar witness, the beginning of the end

From a world of magma to a cold rock face

The ascent of madness and a human race

We are strange believers all of us

There are stranger truths immortal lust

We rise from slumber he calls our name

Recalls our number abide with pain

Reef in a sail at the edge of the world

If eternity should fail

Waiting in line for the ending of time

If eternity should fail

Reef in a sail at the edge of the world

If eternity should fail

Waiting in line for the ending of time

If eternity should fail

To god’s illusion which I recall

Was our delusion before the fall

The angels come and the angels go

But the lord of light shining below

Eternal blackness beyond the stars

We think our wisdom will get that far

At the master’s table, the table’s bare

No land of plenty, devastation, despair

Reef in a sail at the edge of the world

If eternity should fail

Waiting in line for the ending of time

If eternity should fail

Reef in a sail at the edge of the world

If eternity should fail

Waiting in line for the ending of time

If eternity should fail

Reef in a sail at the edge of the world

If eternity should fail

Waiting in line for the ending of time

If eternity should fail

Reef in a sail at the edge of the world

If eternity should fail

Waiting in line at the ending of time

If eternity should fail

Reef in a sail at the edge of the world

If eternity should fail

Waiting in line at the ending of time

If eternity should fail

Reef in a sail at the edge of the world

If eternity should fail

Waiting in line at the ending of time

If eternity should fail

Good day, my name is Necropolis

I am formed of the dead

I am the harvester of the soul meat

And I suck the lives from around my bed

My own two sons I gave them breath

And I filled their living corpses with my bile

What humanity I knew I have long forgotten

For me eternity is nothing but a short while

Ось душа людини

Тут, у цьому місці, щоб взяти

Одягнувшись у біле, станьте на світло

Ось душа людини

Час знову поговорити з шаманом

Заклинай блазня знову

Чорний пес у руїнах виє моє ім’я

Тож ось душа людини

Коли світ був незайманим до приходу людей

Просто сонячний свідок, початок кінця

Від світу магми до холодної скелі

Сходження божевілля та людської раси

Усі ми дивні віруючі

Є й дивніші істини безсмертної пожадливості

Ми встаємо зі сну, він називає наше ім’я

Згадує наш номер з болем

Риф у вітрилі на краю світу

Якщо вічність зазнає краху

Очікування в черзі до закінчення часу

Якщо вічність зазнає краху

Риф у вітрилі на краю світу

Якщо вічність зазнає краху

Очікування в черзі до закінчення часу

Якщо вічність зазнає краху

До божої ілюзії, яку я пригадую

Була наша омана до падіння

Ангели приходять, а янголи йдуть

Але володар світла, що сяє внизу

Вічна чорнота за зірками

Ми думаємо, що наша мудрість зайде так далеко

За господарським столом стіл голий

Немає землі достатку, спустошення, відчаю

Риф у вітрилі на краю світу

Якщо вічність зазнає краху

Очікування в черзі до закінчення часу

Якщо вічність зазнає краху

Риф у вітрилі на краю світу

Якщо вічність зазнає краху

Очікування в черзі до закінчення часу

Якщо вічність зазнає краху

Риф у вітрилі на краю світу

Якщо вічність зазнає краху

Очікування в черзі до закінчення часу

Якщо вічність зазнає краху

Риф у вітрилі на краю світу

Якщо вічність зазнає краху

Очікування в черзі в кінці часу

Якщо вічність зазнає краху

Риф у вітрилі на краю світу

Якщо вічність зазнає краху

Очікування в черзі в кінці часу

Якщо вічність зазнає краху

Риф у вітрилі на краю світу

Якщо вічність зазнає краху

Очікування в черзі в кінці часу

Якщо вічність зазнає краху

Доброго дня, мене звати Некрополь

Я утворений з мертвих

Я жниць м’яса душі

І я висмоктую життя зі свого ліжка

Моїх двох синів я дав їм подих

І я наповнював їхні живі трупи своєю жовчю

Те, яку людяність я знав, я давно забув

Для мене вічність — це не що інше, як короткий час