Coming Home - Iron Maiden

When I stand before you shining in the early morning sun

When I feel the engines roar and I think of what we’ve done

Oh the bittersweet reflection as we kiss the earth goodbye

As the waves and echoes of the towns become the ghosts of time

Over borders that divide the earthbound tribes

No creed and no religion just a hundred winged souls

We will ride this thunderbird, silver shadows on the earth

A thousand leagues away, our land of birth

To Albion’s land

Coming home when I see the runway lights

In the misty dawn the night is fading fast

Coming home, far away as their vapor trails align

Where I’ve been tonight, you know I will not stay

Curving on the edge of daylight til it slips into the void

Waited in the long night, dreaming til the sun is born again

Stretched the fingers of my hand, covered countries with my span

Just a lonely satellite, speck of dust and cosmic sand

Over borders that divide the earthbound tribes

Through the dark Atlantic;

over mounting stormy waves

We will ride this thunderbird, silver shadows on the earth

A thousand leagues away, our land of birth

To Albion’s land

Coming home when I see the runway lights

In the misty dawn the night is fading fast

Coming home, far away as their vapor trails align

Where I’ve been tonight, you know I will not stay

To Albion’s land

Coming home when I see the runway lights

In the misty dawn the night is fading fast

Coming home, far away as their vapor trails align

Where I’ve been tonight, you know I will not stay

Coming home, far away when I see the runway lights

In the misty dawn the night is fading fast

Coming home, far away as their vapor trails align

Where I’ve been tonight, you know I will not stay

Коли я стою перед тобою, сяючи на ранньому сонці

Коли я відчуваю, як двигуни ревуть, і думаю про те, що ми зробили

О, гірко-солодке відображення, коли ми цілуємо землю на прощання

Коли хвилі та відлуння міст стають примарами часу

Через кордони, що розділяють земні племена

Без віри й жодної релігії, лише сотня крилатих душ

Ми будемо їздити на цьому громовому птахі, сріблясті тіні по землі

За тисячу ліг від нас, наша земля народження

На землю Альбіону

Приходжу додому, коли бачу вогні злітно-посадкової смуги

У туманному світанку ніч швидко згасає

Повертаючись додому, так далеко, як їхні випарові сліди збігаються

Там, де я був сьогодні ввечері, ви знаєте, що я не залишуся

Вигинається на краю денного світла, поки воно не сповзить у порожнечу

Чекав довгої ночі, мріючи, поки сонце не народиться знову

Протягнув пальці мої руки, охопив країни своїм промахом

Просто самотній супутник, порошинка і космічний пісок

Через кордони, що розділяють земні племена

Через темну Атлантику;

над наростаючими бурхливими хвилями

Ми будемо їздити на цьому громовому птахі, сріблясті тіні по землі

За тисячу ліг від нас, наша земля народження

На землю Альбіону

Приходжу додому, коли бачу вогні злітно-посадкової смуги

У туманному світанку ніч швидко згасає

Повертаючись додому, так далеко, як їхні випарові сліди збігаються

Там, де я був сьогодні ввечері, ви знаєте, що я не залишуся

На землю Альбіону

Приходжу додому, коли бачу вогні злітно-посадкової смуги

У туманному світанку ніч швидко згасає

Повертаючись додому, так далеко, як їхні випарові сліди збігаються

Там, де я був сьогодні ввечері, ви знаєте, що я не залишуся

Приходжу додому, далеко, коли бачу вогні злітно-посадкової смуги

У туманному світанку ніч швидко згасає

Повертаючись додому, так далеко, як їхні випарові сліди збігаються

Там, де я був сьогодні ввечері, ви знаєте, що я не залишуся