Под стук колёс - IROH

Нас городами разделяют, но им невдомёк

Нас не пугали никогда даже раскаты грома.

Проводница, я прошу - меня не беспокой;

Я уезжаю от сознания, что было дома.

Меняю часовые пояса.

Мобильник принял снова новый роуминг.

Я потеряю себя в поездах.

Потом найду себя на перроне.

Меня не тянет домой даже чувство голода.

Дураком рождён, на руках вороны наколоты.

Меня мотает по стране, вдруг растает снег?

Я стану приземлённей, вдруг останусь с ней?

Я так много прожил.

Знаю, что это не зря.

Под стук колёс;

пускай, однажды в дождик

Рассвет сменится закатом под стук колёс.

Это риторика их мнений, затолкну за пояс.

Меня словно в колыбели, укачает поезд.

Когда тоннель не освещён, жизнь — фортуны колесо.

Не поможет тут расчёт.

Время каждого несёт по городам,

Но я остановлюсь на мгновение -

Ведь меня занесло, куда?

Не знаю сам.

Длиною жизнь путешествие (путешествие).

Бывало, дороги бесстрашные.

Бывало, был на чеку.

Куда опустится взгляд, туда и ноги ведут.

Билеты дорого обходятся —

Любовью матери и заботой отца.

Куда заведёт ошибок брод, судьба не велит идти в обход.

Стук колёс на фоне, пока всё что есть ставишь на кон.

Достанешь томик почитать, отвлечёшься и опять

Где-то тонет в глубине, цель одна это мечта.

Я так много прожил.

Знаю, что это не зря.

Под стук колёс;

пускай, однажды в дождик

Рассвет сменится закатом под стук колёс.

Я так много прожил.

Знаю, что это не зря.

Под стук колёс;

пускай, однажды в дождик

Рассвет сменится закатом под стук колёс.

Я так много прожил.

Знаю, что это не зря.

Под стук колёс;

пускай, однажды в дождик

Рассвет сменится закатом под стук колёс.

Нас містами поділяють, але їм невтямки

Нас не лякали ніколи навіть гуркіт грому.

Провідниця, я прошу - мене не турбує;

Я їду від свідомості, що було вдома.

Міняю часові пояси.

Мобільник знову прийняв новий роумінг.

Я втрачу себе в поїздах.

Потім знайду себе на пероні.

Мене не тягне додому навіть почуття голоду.

Народжений дурнем, на руках ворони наколоті.

Мене мотає країною, раптом розтане сніг?

Я стану приземленою, раптом залишуся з нею?

Я так багато прожив.

Знаю, що це не дарма.

Під стукіт коліс;

нехай, якось у дощ

Світанок зміниться заходом під стукіт коліс.

Це риторика їхніх думок, заштовхну за пояс.

Мене немов у колисці, хитає поїзд.

Коли тунель не освітлений, життя — удача колеса.

Не допоможе тут розрахунок.

Час кожного несе містами,

Але я зупинюся на мить -

Адже мене занесло, куди?

Не знаю сам.

Довжиною життя подорож (подорож).

Бувало, дороги безстрашні.

Бувало був на чеку.

Куди опуститься погляд, туди та ноги ведуть.

Квитки дорого коштують

Любов'ю матері та турботою батька.

Куди заведе помилок брід, доля не велить йти в обхід.

Стук коліс на тлі, поки все що є ставиш на кін.

Дістанеш томик почитати, відвернешся і знову

Десь тоне в глибині, ціль одна це мрія.

Я так багато прожив.

Знаю, що це не дарма.

Під стукіт коліс;

нехай, якось у дощ

Світанок зміниться заходом під стукіт коліс.

Я так багато прожив.

Знаю, що це не дарма.

Під стукіт коліс;

нехай, якось у дощ

Світанок зміниться заходом під стукіт коліс.

Я так багато прожив.

Знаю, що це не дарма.

Під стукіт коліс;

нехай, якось у дощ

Світанок зміниться заходом під стукіт коліс.