Беда - IROH

Беда!

Они наврали своим детям

Они сказали, что жить вредно

Они потратили их веру!

Беда!

Они наврали своим детям

Они сказали, что жить вредно

Они потратили их веру!

А мы и есть эти дети

Такие молодые, но уже калеки

Себя в руках держать хотелось бы уметь, и

Не стесняться признаваться в проблемах,

Но просто меняться уже поздно!

И кто-то прячет вены

Жизнь исказила скверна

И те, на ком ответственность, не признают вину

Ведь их детство тоже было незавидное

Бедами богаты мы

Ох, если бы не врали нам

Беда!

Они наврали своим детям

Они сказали, что жить вредно

Они потратили их веру!

Беда!

Они наврали своим детям

Они сказали, что жить вредно

Они потратили их веру!

А разве много надо?

Просто не плюйте в душу

Я не боюсь ударов

Спасите от удушья!

Не пах бы перегаром

Не запинался б в луже

Если бы чувствовал

Что я вообще кому-то нужен,

Но видимо не понимали они, что мы

Жестокие не просто так, а режет холод

И ядовитая свобода стала домом,

А место где росли — словно под замком

Бедами богаты мы

Ох, если бы не врали нам

Беда!

Они наврали своим детям

Они сказали, что жить вредно

Они потратили их веру!

Беда!

Они наврали своим детям

Они сказали, что жить вредно

Они потратили их веру!

Біда!

Вони набрехали своїм дітям

Вони сказали, що жити шкідливо

Вони витратили їхню віру!

Біда!

Вони набрехали своїм дітям

Вони сказали, що жити шкідливо

Вони витратили їхню віру!

А ми і є ці діти

Такі молоді, але вже каліки

Себе в руках тримати хотілося би вміти, і

Не соромитися визнаватись у проблемах,

Але просто змінюватися вже пізно!

І хтось ховає вени

Життя спотворило скверна

І ті, на кому відповідальність, не визнають провину

Адже їхнє дитинство теж було незавидне

Бідами багаті ми

Ох, якби не брехали нам

Біда!

Вони набрехали своїм дітям

Вони сказали, що жити шкідливо

Вони витратили їхню віру!

Біда!

Вони набрехали своїм дітям

Вони сказали, що жити шкідливо

Вони витратили їхню віру!

А хіба багато треба?

Просто не плюйте в душу

Я не боюся ударів

Врятуйте від души!

Не пах би перегаром

Не запинався б у калюжі

Якщо би відчував

Що я взагалі комусь потрібен,

Але мабуть не розуміли вони, що ми

Жорстокі непросто так, а ріже холод

І отруйна свобода стала домом,

А місце де росли — ніби під замком

Бідами багаті ми

Ох, якби не брехали нам

Біда!

Вони набрехали своїм дітям

Вони сказали, що жити шкідливо

Вони витратили їхню віру!

Біда!

Вони набрехали своїм дітям

Вони сказали, що жити шкідливо

Вони витратили їхню віру!