Когда уйдешь - Инфинити

Окутает ночь, растворит тишиной

Развеет по небу вчерашние мысли

И падают почерком, жёлтой строкой

Немые слова - прошлогодние листья.

О том, как устала гадать что со мной

Когда ты мне шепчешь: "люблю-засыпаю"

Как страшно от счастья быть рядом с тобой

У пропасти Рая.

Но ты дышишь в моё окно

Смотришь в мои глаза, а я хочу сказать:

Знай, когда ты от меня уйдёшь

Наступит ночь, прольётся дождь

Но однажды больше не уснёшь

Ты всё поймёшь, когда прочтёшь.

Когда прочтешь...

Когда прочтешь...

Закружит рассеянный ветер письмо

Уносит слова мои выше и выше

Однажды в твоё постучится окно

Ты сразу поймёшь и ты сразу услышишь.

Любила, хотела, желала, могла

Твои ожидания раскрасила в вечность

Спасибо что дал два беспечных крыла

Уйти в бесконечность.

Но ты дышишь в моё окно

Смотришь в мои глаза, а я хочу сказать:

Знай, когда ты от меня уйдёшь

Наступит ночь, прольётся дождь

Но однажды больше не уснёшь

Ты всё поймёшь, когда прочтёшь.

Знай, когда ты от меня уйдёшь

Наступит ночь, прольётся дождь

Но однажды больше не уснёшь

Ты всё поймёшь, когда прочтёшь.

Когда прочтешь...

Когда прочтешь...

Знай, когда ты от меня уйдёшь

Когда уйдёшь...

Когда уйдёшь...

Но однажды больше не уснёшь

Ты всё поймёшь, когда прочтёшь.

Когда прочтешь...

Когда прочтешь...

Когда уйдёшь...

Когда уйдёшь...

Огорне ніч, розчинить тишею

Розвіє по небу вчорашні думки

І падають почерком, жовтим рядком

Німі слова - торішнє листя.

Про те, як втомилася гадати, що зі мною

Коли ти мені шепочеш: "люблю-засинаю"

Як страшно від щастя бути поряд з тобою

Біля прірви Раю.

Але ти дихаєш у моє вікно

Дивишся в мої очі, а я хочу сказати:

Знай, коли ти від мене втечеш

Настане ніч, проллється дощ

Але якось більше не заснеш

Ти все зрозумієш, коли прочитаєш.

Коли прочитаєш...

Коли прочитаєш...

Закрутить розсіяний вітер лист

Забирає мої слова вище і вище

Якось у твоє постукає вікно

Ти одразу зрозумієш і ти одразу почуєш.

Любила, хотіла, хотіла, могла

Твої очікування розфарбувала у вічність

Спасибі що дав два безтурботні крила

Піти в безкінечність.

Але ти дихаєш у моє вікно

Дивишся в мої очі, а я хочу сказати:

Знай, коли ти від мене втечеш

Настане ніч, проллється дощ

Але якось більше не заснеш

Ти все зрозумієш, коли прочитаєш.

Знай, коли ти від мене втечеш

Настане ніч, проллється дощ

Але якось більше не заснеш

Ти все зрозумієш, коли прочитаєш.

Коли прочитаєш...

Коли прочитаєш...

Знай, коли ти від мене втечеш

Коли підеш...

Коли підеш...

Але якось більше не заснеш

Ти все зрозумієш, коли прочитаєш.

Коли прочитаєш...

Коли прочитаєш...

Коли підеш...

Коли підеш...