Shapeless (Judgement) - In Hearts Wake, Adrian Fitipaldes

In this limitless landscape my mind is running wild.

All shapeless forms

collide—the room around me evolves, and ever so softly I hear lies.

All

paths lead to the end, will you attack or will you defend?

Engage in whats

unclear, overwhelmed by fear.

So fucking ask me what are you so afraid of?

You’ll never know the truth.

In this limitless landscape my heart is beating fast.

All hopeless

thoughts dissolve—the floor beneath me returns and ever so slowly I wake

up.

False suns of trinity explode in the universe, Residual intellect

declines within a simple verse.

Fate has mapped man as the master race,

can you hear time echo?

Third eyes open to the world, intuition twisting

minds into what we know.

All paths lead to the end, will you attack or will you defend?

Engage in

whats unclear, overwhelmed by fear.

Mother, father won’t you make me brave

or will I live life to an early grave?

У цьому безмежному краєвиді мій мозок виходить з розуму.

Усі безформні форми

зіткнутися — кімната навколо мене еволюціонує, і я так тихенько чую брехню.

всі

шляхи ведуть до кінця, ти будеш нападати чи захищатимешся?

Займатися чим

незрозумілий, охоплений страхом.

Тож запитай мене, чого ти так боїшся?

Ти ніколи не дізнаєшся правди.

У цьому безмежному краєвиді моє серце часто б’ється.

Все безнадійно

думки розчиняються — підлога піді мною повертається, і я повільно прокидаюся

вгору.

Помилкові сонця трійці вибухають у всесвіті, Залишковий інтелект

відхиляється в простому вірші.

Доля відобразила людину як головну расу,

ти чуєш відлуння часу?

Треті очі відкриваються на світ, інтуїція крутиться

розуміти те, що ми знаємо.

Усі шляхи ведуть до кінця, ти будеш нападати чи захищатимешся?

Займатися

що незрозуміло, переповнений страхом.

Мамо, тато, чи не зробиш ти мене сміливим

чи я доживу до ранньої могили?