Evsiz - Şiirbaz, Sokrat St

Hiçbi' yerim yokken evim dediğin

Hiçbi' yerim yokken evim dediğin

Hiçbi' yerim yokken evim dediğin

Hiçbi' yerim yokken evim dediğin

Hiçbi' yerim yokken evim dediğin

Penceresini gördüğünde sevinmediğin

Çatısının altında sevmediğin sevilmediğin

Sanki sen her şeylsin de hiçbi' şey seninl değil

Hiçbi' yerim yokken evim dediğin

Kirlilerle birlikte ruhunu temizlediğin

Sanki bir dramın sahnesiyken her izlediğin

Pozitif kalma çabası kendinsin keriz dediğin

Hiçbi' yerim yokken evim dediğin

Bir rakı sofrasında yaralarım çok derin dediğin

Yalnızlığın yumruğuyla yerlere serilmediğin

Kendinle kavgalarınla her gece yenilmediğin

Hiçbi' yerim yokken evim dediğin

Sessizlik şarkısı bitmiyor deyip delirmediğin

Oyunlar çevirmediğin

Şişeler devirmediğin

Nereye gidersin?

Hiçbi' yerin yokken evim dediğin

Aah sokaklarda duvarlar daha da

Aah gerçekler var yalanlardan daha ağır

Sen kendini bul

Kendini kaybet

Bu yolculuk

Sen kendini bul

Kendini kaybet

Bu yolculuk

Hiçbi' yerim yokken evim dediğin

Hiçkimse bıraktığım yerinde değil

Elimde şiir kafamda kapişon

Gezdim az çok

Karnım aç tok

Yanında cebim deliği

Unutmak elimde değil

Gün olmadı ihanetleri düşünüp de delirmediğim

Bok çukuruna düşersin zevk için yediğin

Zira yalan değil gerçekler çektirir tetiği

Hiçbi' yerin yokken evim dediğin

Yatak bi' bank, deniz bi' balkon

Gerildin az çok

Burada senin kararların yok

Sokak deliği burası akıllıyı yaşatmazken

Bad trip’e sokar deliyi

Hiçbi' yerin yokken evim dediğin

Bi' fırsat istersin sadece geçmişini temizlediğin

Kazanmadığın savaşta en azından yenilmediğin

Nereye gidersin hiçbi' yerin yokken evim dediğin

Aah sokaklarda duvarlar daha da

Aah gerçekler var yalanlardan daha ağır

Sen kendini bul

Kendini kaybet

Bu yolculuk

Sen kendini bul

Kendini kaybet

Bu yolculuk

Той, кого ти називаєш додому, коли мені немає місця

Той, кого ти називаєш додому, коли мені немає місця

Той, кого ти називаєш додому, коли мені немає місця

Той, кого ти називаєш додому, коли мені немає місця

Той, кого ти називаєш додому, коли мені немає місця

що ти не щасливий, коли бачиш своє вікно

Те, що ти не любиш під своїм дахом

Ніби ти все, але ніщо не твоє

Той, кого ти називаєш додому, коли мені немає місця

Ти очистив душу свою нечистим

Це як кожен раз, коли дивишся, коли це сцена драми.

Зусилля залишатися позитивним – це ви самі

Той, кого ти називаєш додому, коли мені немає місця

На столі ракі мої рани дуже глибокі.

Щоб вас не збив кулак самотності

Тебе не б’ють щовечора своїми боротьбою з собою

Той, кого ти називаєш додому, коли мені немає місця

Коли ти говориш, що пісня тиші не закінчується і ти не збожеволієш

Ви не перекладаєте ігри

Пляшки, які ви не стукали

Куди ти йдеш?

Той, кого ти називаєш домом, коли не маєш місця

Ах, стіни на вулицях стають більшими

О, правда важча за брехню

ти знаходиш себе

втратити себе

Ця подорож

ти знаходиш себе

втратити себе

Ця подорож

Той, кого ти називаєш додому, коли мені немає місця

Нікого немає там, де я зупинився

Поезія в руці, балахон на голові

Я трохи подорожував

Я голодний і ситий

Поруч з ним отвір кишені

Я не можу забути

Не було жодного дня, щоб я думав про зраду і не збожеволів

Ви падаєте в лайно, яке їсте заради задоволення

Бо факти, а не брехня натискають на курок.

Той, кого ти називаєш домом, коли не маєш місця

Ліжко, лава, море, балкон

Ти трохи напружений

Тут у вас немає рішень

У той час як вулична діра не тримає розумних живими

Збожеволіє під час поганої подорожі

Той, кого ти називаєш домом, коли не маєш місця

Вам просто потрібна можливість очистити своє минуле

У війні ти не виграв, принаймні не зазнав поразки

Куди ти йдеш, коли не маєш місця, де ти називаєшся домом

Ах, стіни на вулицях стають більшими

О, правда важча за брехню

ти знаходиш себе

втратити себе

Ця подорож

ти знаходиш себе

втратити себе

Ця подорож