Садовник - Игорь Николаев

Едва глаза я в детстве открывал,

Когда сменял пришедший день луну,

Со всех я ног бежал, бежал, бежал,

Про всё забыв, к открытому окну.

А там играл садовник

На золочёной скрипке,

И мне на подоконник

Бросал её улыбки.

Припев:

Садовник, садовник,

Играй, играй, играй,

Но музыку детства,

Смотри, не забывай.

Садовник, садовник,

Играй, играй, играй,

Но музыку детства,

Смотри, не забывай.

Не забывай.

Казалось мне, что будет так всегда,

Картины снов бесхлопотно смотрел.

Но только вдруг однажды из окна,

Увидел я, что сад наш опустел.

А там играл садовник

На золочёной скрипке,

И мне на подоконник

Бросал её улыбки.

Припев:

Садовник, садовник,

Играй, играй, играй,

Но музыку детства,

Смотри, не забывай.

Садовник, садовник,

Играй, играй, играй,

Но музыку детства,

Смотри, не забывай.

Щойно очі я в дитинстві відкривав,

Коли змінював місяць, що прийшов,

З усіх я ніг біг, біг, біг,

Про все забувши, до відкритого вікна.

А там грав садівник

На позолоченій скрипці,

І мені на підвіконня

Кидав її усмішки.

Приспів:

Садівник, садівник,

Грай, грай, грай,

Але музику дитинства,

Дивись, не забувай.

Садівник, садівник,

Грай, грай, грай,

Але музику дитинства,

Дивись, не забувай.

Не забувай.

Здавалося мені, що буде так завжди,

Картини снів безтурботно дивився.

Але тільки раптом одного разу з вікна,

Побачив я, що наш сад спорожнів.

А там грав садівник

На позолоченій скрипці,

І мені на підвіконня

Кидав її усмішки.

Приспів:

Садівник, садівник,

Грай, грай, грай,

Але музику дитинства,

Дивись, не забувай.

Садівник, садівник,

Грай, грай, грай,

Але музику дитинства,

Дивись, не забувай.