После бала - Игорь Корнилов

Никого не пощадила эта осень

Даже солнце не в ту сторону упало

|Вот и листья разлетаются как гости

|После бала, после бала, после бала

Эти двое в темно-красном взялись за руки напрасно

Чуть подует все пройдет и все пропало

|Этот в желтом одинокий всем бросается под ноги

|Ищет счастья после бала, после бала

--SOLO--

Ну, а тот совсем зеленый, лунным светом опаленный

Не поймет куда несет, куда попал он

|И у самой двери рая он поймет, что умирает

|Как же можно после бала, после бала

Никого не пощадила эта осень

Листопад кружит в сто тысяч баллов

|И как раны ножевые на асфальте не живые

|Горы пепла после бала, после бала

Никого не пощадила эта осень

Даже солнце не в ту сторону упало

|Вот и листья разлетаются как гости

|После бала, после бала, после бала

Нікого не пощадила ця осінь

Навіть сонце не в той бік впало

|От і листя розлітаються як гості

|Після балу, після балу, після балу

Ці двоє в темно-червоному взялися за руки даремно

Трохи подує все пройде і все пропало

|Цей у жовтом самотній усім кидається під ноги

|Шукає щастя після балу, після балу

--SOLO--

Ну, а той зовсім зелений, місячним світлом обпалений

Не зрозуміє куди несе, куди потрапив він

|І біля самих дверей раю він зрозуміє, що вмирає

|Як можна після балу, після балу

Нікого не пощадила ця осінь

Листопад кружляє в сто тисяч балів

І як рани ножові на асфальті не живі |

|Гори попелу після балу, після балу

Нікого не пощадила ця осінь

Навіть сонце не в той бік впало

|От і листя розлітаються як гості

|Після балу, після балу, після балу