Зона комфорта - IDAN

Дни меняются, как «эники-беники»

Превращая мои вторники в понедельники,

Но я делаю без паники все и без истерики

Не вдаваясь в экономику, политику, полемику по телику

Так что я не открою вам Америку

Даже на толику не подойду к берегу

Мой плот идет медленно и уверенно,

Но в другую сторону, под своим управлением,

А я отделяюсь полностью от мира

Не внимая лозунгам и гимнам, я ищу ответы, но пока не все вопросы объяснимы

В этой комнате один и все вокруг как будто плоская картина

Босха или Климта.

В поисках себя я просто роюсь в негативах

Пока холод пробирает мои кости и проверяет на прочность

Я окружаюсь кольцами из дыма,

Но ведь это — моя зона комфорта

Да, мне уютно

Вам не удобно?

Но это — моя зона комфорта:

Там, где не людно

Как мне угодно

Ведь это — моя зона комфорта

Вас и не ждут тут

Дверь где-то вот там

Это — моя зона комфорта

Зона комфорта, зона комфорта!

Что-что?

Кто-кто?

Don’t know

Go вон!

Мой дом —

Не твой дом

Бегом

В slow mo!

Выражаюсь четко и кратко

Черство и гадко

Кашляю после глотка Парламента «Аква»

С видом, типа «че тебе надо?»

Научи меня

Со-ци-а-ли-зи-ро-ва-ться

Я один всегда и дым —

Это вакцина от зла

Я забыл, когда улыбка

Не сходила с лица

Да, я один всегда,

Но прерывают сны голоса

(но ведь это — моя зона комфорта)

Где-то мои хоуми в индсутрию входят больно, словно шокер

Они захватили топы и не отпускают вовсе

Они сносят ее офис, роллят джо из договоров

Стол под ноги с видом босса

Дым из окон — это норма

Ее брови — под наклоном,

А их планы — под вопросом

А я до сих пор не понимаю, что такое образ

Я не замечаю натиск, я лишь оставляю оттиск

Ты, наверное, заметил, я пишу это не с просьбой —

Для меня это — возможность сделать что-нибудь со словом

Чтобы поутихли боли, снова повышаю громкость

Да, мне уютно!

вам не удобно?

Там, где нелюдно, как мне угодно!

Вас и не ждут тут, дверь где-то вот там…

Зона комфорта

Дні змінюються, як «еніки-беніки»

Перетворюючи мої вівторки на понеділок,

Але я роблю без паніки все і без істерики

Не вдаючись в економіку, політику, полеміку по телику

Так що я не відкрию вам Америку

Навіть на долі не підійду до берега

Мій пліт йде повільно і впевнено,

Але в інший бік, під своїм керуванням,

А я відокремлююсь повністю від світу

Не уважаючи гаслам і гімнам, я шукаю відповіді, але поки що не всі питання можна пояснити

У цій кімнаті один і все навколо ніби плоска картина

Босха чи Клімта.

У пошуках себе я просто кидаюся в негативах

Поки холод пробирає мої кістки і перевіряє на міцність

Я оточуюсь кільцями з диму,

Але бо це — моя зона комфорту

Так, мені затишно

Вам не зручно?

Але це моя зона комфорту:

Там, де нелюдно

Як мені завгодно

Адже це моя зона комфорту

Вас і не чекають тут

Двері десь ось там

Це моя зона комфорту

Зона комфорту, зона комфорту!

Що що?

Хто хто?

Don’t know

Go, он!

Мій будинок -

Не твій будинок

Бігом

У slow mo!

Висловлююся чітко і коротко

Черство і гадко

Кашляю після ковтка Парламенту «Аква»

З видом, типу «що тобі треба?»

Навчи мене

Со-ці-а-лі-зі-ро-ва-тися

Я один завжди і дим —

Це вакцина від зла

Я забув, коли посмішка

Не сходила з особи

Так, я один завжди,

Але переривають сни голоси

(але це ж моя зона комфорту)

Десь мої хоумі в індсутрію входять боляче, наче шокер

Вони захопили топи і не відпускають зовсім

Вони зносять її офіс, рольлять джо із договорів

Стіл під ноги з видом боса

Дим із вікон — це норма

Її брови — під нахилом,

А їх плани — під питанням

А я досі не розумію, що таке образ

Я не помічаю натиск, я лиш залишаю відбиток

Ти, напевно, помітив, я пишу це не з проханням

Для мене це можливість зробити щось зі словом

Щоб вщухли болі, знову підвищую гучність

Так, мені затишно!

вам не зручно?

Там де нелюдно, як мені завгодно!

Вас і не чекають тут, двері десь ось там…

Зона комфорту