Стирая память - IDAN

Я засел среди серых стен

Без вести исчез, а

Между тем

Ощущение — будто

Здесь я насовсем

И я засел среди серых стен

Навсегда засел среди этих стен

Будто моя родина тут, в этой комнате

Меня не ждут наверху, для них я словно тень,

Но ходит слух, что там внизу горит холодный свет

И я рою вглубь мимо труб, трупов, тупиков и стен, каждый новый день

Где-то ниже, чем ты падал ради бабок

Ниже, чем ты целил в плане планок

Даже ниже их оценок моих шансов —

Я просиживаю дни, стирая память, чтобы как-то отдышаться, и я

Вижу только цель

Я пока не вижу свет, но я ведь сам рою тоннель

И я к ней

Ближе каждый день

Я не верю в это сам, но буду верен сам себе, ведь

Я засел среди серых стен

Без вести исчез, а

Между тем

Ощущение будто

Здесь я насовсем

И я засел среди серых стен

Навсегда засел среди этих стен

Я уже месяца четыре где-то точно без сна

Слишком много

Воды в моих в песочных часах

И время тянется назад

Стекает со стекла

Тает на глазах и истекает как всегда

И меня тянет написать, но пока нельзя!

я пока не там!

я не спал

В день по два часа

Чтобы перестать!

Я застрял

Прорываясь вдаль

По тоннелю в ад,

Но мне не жаль

Ведь я для себя

Сделал это сам!

Неаккуратно разрываю землю

Тот, кто хочет, никогда не дремлет

Это не понятно никому,

Но я копаю вглубь и это называю своей целью!

и я

Вижу только цель

Я пока не вижу свет, но я ведь сам рою тоннель, и я к ней

Ближе каждый день

Я не верю в это сам, но буду верен сам себе, ведь

Я засел среди серых стен

Без вести исчез, а

Между тем

Ощущение — будто

Здесь я насовсем

И я засел среди серых стен

Навсегда засел среди этих стен

Я засів серед сірих стін

Безвісти зник, а

Між іншим

Відчуття — ніби

Тут я назовсім

І я засів серед сірих стін

Назавжди засів серед цих стін

Неначе моя батьківщина тут, у цій кімнаті

Мене не чекають нагорі, для них я немов тінь,

Але ходить чутка, що там внизу горить холодне світло

І я рою вглиб повз труби, трупи, тупики і стін, кожен новий день

Десь нижче, ніж ти падав заради бабок

Нижче, ніж ти цілив у плані планок

Навіть нижче їх оцінок моїх шансів

Я просиджую дні, праючи пам'ять, щоб якось віддихатися, і я

Бачу лише ціль

Я поки не бачу світло, але я сам сам рою тунель

І я до ній

Ближче щодня

Я не вірю в це сам, але буду вірний сам собі, адже

Я засів серед сірих стін

Безвісти зник, а

Між іншим

Відчуття ніби

Тут я назовсім

І я засів серед сірих стін

Назавжди засів серед цих стін

Я вже чотири місяці десь точно без сну

Занадто багато

Води в мого в пісочному годиннику

І час тягнеться назад

Стікає зі скла

Тане на очах і закінчується як завжди

І мене тягне написати, але поки не можна!

я поки не там!

я не спав

Вдень по дві години

Щоб перестати!

Я застряг

Прориваючись вдалину

По тунелю в пекло,

Але мені не шкода

Адже я для себе

Зробив це сам!

Неакуратно розриваю землю

Той, хто хоче, ніколи не дрімає

Це не зрозуміло нікому,

Але я копаю вглиб і це називаю своєю метою!

і я

Бачу лише ціль

Я поки не бачу світло, але я сам сам рою тунель, і я до неї

Ближче щодня

Я не вірю в це сам, але буду вірний сам собі, адже

Я засів серед сірих стін

Безвісти зник, а

Між іншим

Відчуття — ніби

Тут я назовсім

І я засів серед сірих стін

Назавжди засів серед цих стін