La saga - IAM, DREDDY KRUEGER, Prodigal Sunn

La vie est belle le destin s’en écarte

Personne ne joue avec les mêmes cartes

Le berceau lève le voile, multiples sont les routes qu’il dévoile

Tant pis on n’est pas nés sous la même étoile

Pourquoi fortune et infortune?

Pourquoi suis-je né

Les poches vides pourquoi les siennes sont-elles pleines de thunes?

Pourquoi j’ai vu mon père en cyclo partir travailler?

Juste avant le sien en trois pièces gris BMW

La monnaie est une belle femme qui n'épouse pas les pauvres

Sinon pourquoi suis-je là tout seul marié sans dot

Pourquoi pour lui c’est crèche et vacances

Pour moi c’est stade de foot sans cage, sans filet, sans même une ligne blanche

Pourquoi pour lui c’est l´équitation, pour moi les bastons

Pour lui la coke, pour moi les flics en faction?

Je dois me débrouiller pour manger certains soirs

Pourquoi lui se gave de saumon sur lit de caviar?

Certains naissent dans les choux, d’autres dans la merde

Pourquoi ça pue autour de moi, quoi?

Pourquoi tu m’cherches?

Pourquoi chez lui c’est des Noël ensoleillés?

Pourquoi chez moi le rêve est évincé par une réalité glacée?

Et lui a droit à des études poussées

Pourquoi j’ai pas assez d´argent pour acheter leurs livres et leurs cahiers?

Pourquoi j’ai du stopper les cours?

Pourquoi lui n’avait de frère à nourrir?

Pourquoi j’ai dealé chaque jour?

Pourquoi quand moi je plonge, lui passe sa thèse?

Pourquoi les cages d’acier, les cages dorées agissent à leur aise?

Son astre brillait plus que le mien sous la grande toile

Pourquoi ne suis-je pas né sous la même étoile?

La vie est belle le destin s’en écarte

Personne ne joue avec les mêmes cartes

Le berceau lève le voile, multiples sont les routes qu’il dévoile

Tant pis on n’est pas nés sous la même étoile

La vie est belle le destin s’en écarte

Personne ne joue avec les mêmes cartes

Le berceau lève le voile, multiples sont les routes qu’il dévoile

Tant pis on n’est pas nés sous la même étoile

Je peux rien faire.

Je peux rien faire, spectateur du désespoir…

Je peux rien faire.

Je peux rien faire, spectateur du désespoir…

Comme Issa, pourquoi je suis pas né la bonne étoile

Veillant sur moi?

Couloir plein de toiles, crachats

Tchatche à deux francs, courbettes des tapettes devant

Supporter de grandir sans 1 franc, c’est trop décevant

Simplement en culotte courte

Ne pas faire la pelle mécanique plate avec des pots de yaourt

C’est pas grave, je n’en veux à personne, et si mon heure sonne

Je m’en irai comme je suis venu

Adolescent incandescent chiant à tour de bras sur le fruit défendu

Innocents, témoins de types abattus dans la rue

C’est une enfance?

De la pourriture, ouais !

Je ne draguais pas, mais filait des tartes aux petites avec les couettes

Pâle de peur devant mon père, ma sœur portait le voile

Je revois, à l'école les gosses qui la croisent, se poilent

C’est rien Léa, si on était moins scrupuleux

Un peu de jeu du feu on serait comme eux

Mais j’ai pleuré pour avoir un job, comme un crevard sans boire

Les «je t’aime» à mes parents, seul dans mon lit le soir

Chacun son boulet, sans ambition la vie c’est trop long

Écrire des poèmes, pisser violent dans un violon

Tu te fixes sur le wagon, c’est la locomotive que tu manques

C’est pas la couleur, c’est le compte en banque

J’exprime mon avis, même si tout le monde s’en fiche

Je ne serais pas comme ça si j’avais vu la vie riche

La vie est belle le destin s’en écarte

Personne ne joue avec les mêmes cartes

Le berceau lève le voile, multiples sont les routes qu’il dévoile

Tant pis on n’est pas nés sous la même étoile

La vie est belle le destin s’en écarte

Personne ne joue avec les mêmes cartes

Le berceau lève le voile, multiples sont les routes qu’il dévoile

Tant pis on n’est pas nés sous la même étoile

Pourquoi ne puis-je vivre comme n’importe quel être humain?

Pourquoi mon destin est-il de ne pouvoir cesser de me battre?

Життя гарне, доля від нього відходить

Ніхто не грає однаковими картами

Колиска підіймає завісу, багато доріг вона відкриває

Шкода, що ми не народилися під однією зіркою

Чому доля і нещастя?

чому я народився

Кишені порожні, чому в нього повні гроші?

Чому я побачив свого батька на велосипеді, який їхав на роботу?

Якраз перед його в сірому BMW-трійці

Валюта — красива жінка, яка не виходить заміж за бідних

Інакше навіщо я тут одружений без приданого

Чому для нього це дитячий садок і свята

Для мене це футбольний стадіон без клітки, без сітки, навіть без білої лінії

Чому для нього це верхова їзда, для мене бої

Кока для нього, поліцейські чергують за мене?

Я маю встигати їсти кілька ночей

Чому він набивається лососем на ложе з ікрою?

Хтось народжується в капусті, хтось у лайні

Чому навколо мене смердить, що?

Чому ти мене шукаєш?

Чому для нього сонячні Різдва?

Чому в моєму домі сон витісняється крижаною реальністю?

І він має право на подальшу освіту

Чому в мене не вистачає грошей, щоб купити їхні книжки та зошити?

Чому мені довелося припинити заняття?

Чому він не мав брата годувати?

Чому я займався кожен день?

Чому, коли я пірнаю, даю йому дисертацію?

Чому сталеві клітки, золоті клітки діють невимушено?

Його зірка сяяла яскравіше за мою під великим полотном

Чому я не народився під тією ж зіркою?

Життя гарне, доля від нього відходить

Ніхто не грає однаковими картами

Колиска підіймає завісу, багато доріг вона відкриває

Шкода, що ми не народилися під однією зіркою

Життя гарне, доля від нього відходить

Ніхто не грає однаковими картами

Колиска підіймає завісу, багато доріг вона відкриває

Шкода, що ми не народилися під однією зіркою

Я нічого не можу зробити.

Я нічого не можу зробити, глядач відчаю...

Я нічого не можу зробити.

Я нічого не можу зробити, глядач відчаю...

Як Ісса, чому я не народився щасливим

Слідкує за мною?

Коридор повний павутини, плювки

Чатче за два франки, поклони педиків попереду

Підтримка вирости без 1 франка, це надто розчаровує

Просто в шортах

Не робіть плоску лопату з горщиками йогурту

Нічого, я нікого не звинувачую, і якщо моя година проб’є

Я піду, як прийшов

Підліток розжарювання гадить на заборонений плід

На вулиці розстріляли невинних свідків хлопців

Це дитинство?

Гниль, так!

Я не фліртувала, а пряла дитячі пиріжки з кісками

Бліда від страху перед батьком, моя сестра носила вуаль

Я бачу, у школі діти, які проходять повз неї, зачісують одне одного

Це нічого, Лія, якби ми були менш скрупульозними

Маленька гра з вогнем, ми б були схожі на них

Але я плакала за роботою, як щілина без напою

«Я люблю тебе» моїм батькам, одна вночі в моєму ліжку

Кожному свій м'яч, без амбіцій життя занадто довге

Писати вірші, бурхливо писати на скрипку

Ви зациклюєтеся на вагоні, це локомотив, який вам не вистачає

Справа не в кольорі, а в банківському рахунку

Я висловлюю свою думку, навіть якщо нікого не хвилює

Я б не був таким, якби побачив багате життя

Життя гарне, доля від нього відходить

Ніхто не грає однаковими картами

Колиска підіймає завісу, багато доріг вона відкриває

Шкода, що ми не народилися під однією зіркою

Життя гарне, доля від нього відходить

Ніхто не грає однаковими картами

Колиска підіймає завісу, багато доріг вона відкриває

Шкода, що ми не народилися під однією зіркою

Чому я не можу жити як будь-яка людина?

Чому моя доля така, що я не можу припинити боротися?