Terre aride - IAM, Nuttea

Le sûr de rien, le manque de tout empêche de rester lucide

Et le doute charge au pas de course, voiler les gens qu’il décime

Les yeux rivés sur ce tableau ou tous ces chiffres défilent

Combien d’avenir se décide?

Combien vont grossir la pile?

A la dérive, bien sûr qu’on l’est quand on se sent inutile

Pour exister, il faut ramer comme dans un drakkar viking

Planter au bord de la route, avec nos tronches de victimes

Chaque jour qui passe, nos dos se voûtent et peu à peu ils s’effritent

On punit plus les trop avides et les faits nous le confirment

Quid de leur justice?

Une vieille infirme

Un peu sourde, un peu myope, un peu presbyte

Très maline quand il s’agit de tour de magie

(Ils, sont tapis des fois ce pays, comme une grosse gourmandise)

Toi tu penses avoir des miettes en remplissant leurs valises

Tout appelle à l’unité, tu fais des choix qui divisent

C’est comme donner les clés de ta vie à ceux qui te maîtrisent

Les idées foireuses, on sait ce que ça attise, on sait ce que ça attire

Surtout ce qui les motive, cracher leur venin comme une vipère aspic

Ces serpents là ne peuvent évoluer qu’en terrain aride

Ce qui se dessine au loin me pétrifie, je vois à quoi ils s’identifient

Quand l’air se densifie, alors la lutte s’intensifie

Ce que tu veux construire, nous on en veut pas

Pour tes erreurs passées, on ne paiera pas

Ta vision de ce monde c’est le non-retour

T'étonne pas si un jour ça fait boom, boom, boom

Tu verras, ce jour-là, tous les poings s'élever

Refuser d’une seule voix, mirador et barbelés

Tes lois scélérates nous on en veut pas

Ton contrat moral, garde le pour toi

Quand t’impose tes vues sans aucun recours

T'étonne pas si un jour ça fait boom, boom, boom, boom

Pourquoi passer une vie entière à ressasser la colère?

C’est pareil à la fin, le monde gagne, on a beau faire

Des gesticulations, quémander un peu d’air

Mais nos villes, grises, crèvent, alors ils plantent un peu d’herbe

J’habite là où les bougres ne voient que leurs prés carrés

Dans le secteur, les droits de l’Homme faudrait les redéclarer

Le béton mange l’espace, même pas un petit parc

Le petit chef d’hier est devenu leur petit mac

Du coup on manif, la violence fait écho massif

Déguisé en alter, des casseurs néo-nazis

Ça ne passe pas aux assises, open-bar au racisme

Revenir aux racines, non je place plus haut ma cible

Entend claquer le fouet sur un gros amas de peine

Il porte bien son nom ce con de travail à la chaîne

Le taff disparaît, ne reste que le bleu des veines

Écœuré par la vie, emménagé chez BFM

Répression, je vois écris le plan gras

Le citoyen lambda subit la loi des gens bad

Regarde l’horizon, les gros nuages s'épaississent

Je rêve démocratie, pas tyrannie des dépressifs

A défaut de nous faire passer tous au fil de l'épée

On nous distribue la vaseline en tube de l'été

Bientôt le prix de l’eau étalonné par un baril

Foulé par nos pieds, de plus en plus de terre aride

Ce que tu veux construire, nous on en veut pas

Pour tes erreurs passées, on ne paiera pas

Ta vision de ce monde c’est le non-retour

T'étonne pas si un jour ça fait boom, boom, boom

Tu verras, ce jour-là, tous les poings s'élever

Refuser d’une seule voix, mirador et barbelés

Tes lois scélérates, nous on en veut pas

Ton contrat moral, garde le pour toi

Quand t’impose tes vues sans aucun recours

T'étonne pas si un jour ça fait boom, boom, boom, boom

Et ces grands capitaines n’ont fait que soulever du sable…

Впевненість ні в чому, відсутність всього заважає залишатися усвідомленим

І сумнів кидається в бік, завуалюючи людей, які він знищує

Очі прикуті до цієї картини, де прокручуються всі ці фігури

Яке майбутнє вирішено?

Наскільки виросте стек?

Звісно, ​​ми пливемо, коли відчуваємо себе непотрібними

Щоб існувати, потрібно веслувати, як на кораблі вікінгів

Посадка біля дороги, з нашими обличчями жертв

З кожним днем ​​наші спини вигинаються і потроху кришаться

Ми більше не караємо жадібних, і факти це підтверджують

А як щодо їхньої праведності?

Старий каліка

Трохи глухий, трохи короткозорий, трохи пресбіопічний

Дуже розумний, коли справа доходить до фокусів

(Вони, часом ця країна ховається, як велика обжерливість)

Ви думаєте, що у вас є крихти, наповнюючи їм валізи

Усе вимагає єдності, ви робите вибір, який розділяє

Це як віддати ключі від свого життя тим, хто керує вами

Погані ідеї, ми знаємо, що це хвилює, ми знаємо, що це приваблює

Здебільшого те, що їх спонукає, випльовуючи отрутою, як жерехова гадюка

Ці змії можуть розвиватися лише в посушливих місцях

Те, що вимальовується вдалині, скам’янить мене, я бачу, з чим вони ототожнюються

Коли повітря густіє, то боротьба посилюється

Те, що ви хочете побудувати, ми цього не хочемо

За ваші минулі помилки ми не заплатимо

Ваш погляд на цей світ не повертається

Не дивуйтеся, якщо одного разу буде бум, бум, бум

Ви побачите, що в той день усі кулаки піднялися

Відмовтеся в один голос, сторожову вежу і колючий дріт

Ваші злі закони нам не потрібні

Ваш моральний договір, тримайте його при собі

Коли ви нав’язуєте свої погляди без будь-якої допомоги

Не дивуйтеся, якщо одного разу буде бум, бум, бум, бум

Навіщо витрачати все життя на гнів?

Зрештою те саме, світ перемагає, незважаючи ні на що

Позирує, благає повітря

Але наші міста, сірі, вмирають, то й садять траву

Я живу там, де жуки бачать лише свої квадратні луки

У секторі права людини мають бути заново заявлені

Бетон поїдає простір, навіть не маленький парк

Вчорашній маленький кухар став їхнім маленьким сутенером

Раптом ми демонструємо, насильство відлунює масово

Переодягнені під примхи, неонацистських головорізів

Це не проходить асоціації, відкрито для расизму

Назад до витоків, ні, я ставлю свою ціль вище

Почуй, як тріщить батіг на великій купі болю

Цього конвеєрного придурка влучно назвали

Таф зникає, залишається тільки синь вен

Захворів життям, перейшов у BFM

Репресії, бачу, напишіть жирний план

Звичайний громадянин підкоряється закону поганих людей

Подивіться на горизонт, великі хмари згущуються

Я мрію про демократію, а не про тиранію депресивних

Не зміг поставити нас усіх під меч

Нам роздають вазелін в тюбику літа

Незабаром ціна води відкалібрована по бочці

Топтана нашими ногами все більше і більше безплідної землі

Те, що ви хочете побудувати, ми цього не хочемо

За ваші минулі помилки ми не заплатимо

Ваш погляд на цей світ не повертається

Не дивуйтеся, якщо одного разу буде бум, бум, бум

Ви побачите, що в той день усі кулаки піднялися

Відмовтеся в один голос, сторожову вежу і колючий дріт

Ваші лиходійські закони, ми їх не хочемо

Ваш моральний договір, тримайте його при собі

Коли ви нав’язуєте свої погляди без будь-якої допомоги

Не дивуйтеся, якщо одного разу буде бум, бум, бум, бум

А ці великі капітани просто підняли пісок...