Люк, я твой тата - HURMA

Люк, я твой тата.

А дзе ён, мой тата?

Я, у якога заўжды з краю хата.

Быў гадаванцам матулі з бабуляй.

Тое, што мелі, у тое абулі.

Тое, што мелі, з таго і кармілі.

Не, я не скарджуся, ты не падумай.

Дайце мне іншае — дык не пайду.

Толькі цябе так і не замянілі.

Не замянілі.

Быў ні сваім ні чужым — анічыйным.

Уноч сыходзіў да іншай жанчыны,

потым праз тыдзень вяртаўся дадому,

што там з табою было — невядома.

Люк, я твой тата.

А дзе ён, мой тата?

Знік ды зляцеў у невядомыя штаты.

У невядомыя штаты.

Хто навучыў мяне ўсяму?

Усяму.

Пэўна, не ты, скажы, чаму?

Чаму?

Сам навучыўся, як трэба галіцца,

у мамы пытаўся, дзе б не памыліцца,

а мне ж патрэбна было так нямнога:

толькі бацькоўскага слова якога.

Люк, я твой тата.

А дзе ён, мой тата?

У спадчыну мне перайшла твая хата,

дзе я не жыў аніводнае ночы.

Я ўжо не помню амаль твае вочы.

Хто навучыў мяне ўсяму?

Усяму.

Пэўна, не ты, скажы, чаму?

Чаму?

Хто навучыў мяне ўсяму?

Усяму.

Пэўна, не ты, скажы, чаму?

Чаму?

Люк, я твій тато.

А де він, тату?

Я, який завжди на краю хати.

Був домашнім улюбленцем мами та бабусі.

Що мали, то зняли.

Що мали, те й годували.

Ні, я не скаржуся, не думай.

Дайте мені щось інше — так я не піду.

Тільки вас не замінили.

Не замінено.

Він не був ні своїм, ні чужим — нічий.

Вночі він пішов до іншої жінки,

потім повернувся додому через тиждень,

що з тобою там сталося невідомо.

Люк, я твій тато.

А де він, тату?

Зник і полетів у невідомі країни.

У невідомих штатах.

Хто мене всьому навчив?

Все.

Напевно не ти, скажи чому?

Чому?

Він навчився голитися,

мама запитала, де не помилитися,

а мені потрібно було так мало:

тільки батьківське слово якого.

Люк, я твій тато.

А де він, тату?

Я успадкував твій дім,

де я не жив жодної ночі.

Я майже не пам’ятаю твої очі.

Хто мене всьому навчив?

Все.

Напевно не ти, скажи чому?

Чому?

Хто мене всьому навчив?

Все.

Напевно не ти, скажи чому?

Чому?