Манекен - HOMIE

Я помню как говорил тебе -

"Он не для тебя, он лежит на дне

Подними глаза, посмотри наверх

Под ногами дождь, под ногами блекло"

Мимо машина пролетела мимо

В ней сидела ты и ещё два дебила

Мне не понять одного

Что же ты нашла у него?

И я ныряю в твои глаза

Может все вернуть назад?

Там где я тебя старше

Нам по 18 и всё без фальши

Это напоминает мне год

Где мы с тобою в главной роли

И постоянно за моей спиной

Те из машины отморозки двое

Я надеюсь ты в курсе (в курсе, в курсе)

Тут закаты пропитаны грустью (грустью, грустью)

Потерпи, всё отпустит (всё отпустит, отпустит)

А может никогда...

А может никогда...

Перед глазами пробежало время

Бутылка джина мажет голос тембра

Я не пойму, бля, какого хрена

Я хуже твоего манекена?

Ты мне нужна, и мне поверь, я знаю

Сегодня - ты, а завтра - другая

И вот такая его жизнь цветная

Твоя life - это боль головная

А-та-та-там дым из окна

Где-то тусит на хате твой пацан

Ты ему как последняя овца

Доверяла, доверяла до конца, а-а

Ну вот и всё - манекен тебя бросил

Ему плевать на чужие вопросы

Теперь я знаю - всё выглядит просто

Ты та, кому нужны эти песни про осень

Я надеюсь ты в курсе (в курсе, в курсе)

Тут закаты пропитаны грустью (грустью, грустью)

Потерпи, всё отпустит (всё отпустит, отпустит)

А может никогда...

А может никогда...

Я пам'ятаю як казав тобі

"Він не для тебе, він лежить на дні

Підніми очі, подивися нагору

Під ногами дощ, під ногами блякло.

Повз машина пролетіла повз

У ній сиділа ти і ще два дебіла

Мені не зрозуміти одного

Що ти знайшла в нього?

І я пірнаю в твої очі

Чи може все повернути назад?

Там де я тебе старший

Нам по 18 і все без фальшу

Це нагадує мені рік

Де ми з тобою у головній ролі

І постійно за моєю спиною

Ті з машини відморозки двоє

Я сподіваюся ти в курсі (у курсі, в курсі)

Тут заходи просочені сумом (сумом, сумом)

Потерпи, все відпустить (все відпустить, відпустить)

А може ніколи...

А може ніколи...

Перед очима пробіг час

Пляшка джина маже голос тембру

Я не зрозумію, бля, якого хрону

Я гірший за твій манекен?

Ти мені потрібна, і мені повір, я знаю

Сьогодні – ти, а завтра – інша

І ось таке його життя кольорове

Твоя life - це головний біль

А-та-та-там дим із вікна

Десь тусить на хаті твій пацан

Ти йому як остання вівця

Довіряла, довіряла до кінця, а-а

Ну от і все – манекен тебе покинув

Йому начхати на чужі питання

Тепер я знаю – все виглядає просто

Ти та, кому потрібні ці пісні про осінь

Я сподіваюся ти в курсі (у курсі, в курсі)

Тут заходи просочені сумом (сумом, сумом)

Потерпи, все відпустить (все відпустить, відпустить)

А може ніколи...

А може ніколи...