Догола - Hollywood FM

Раздеваясь догола, засыпала дома.

Что любила — берегла, прятала в альбомах.

Раздеваясь догола, плакала в подушку,

Так наверно лучше, чем жить нелюбя.

Любовь уходит, нам за ней не успеть.

По линиям трамвая, по туннелям метро.

Погасли чувства не успели догореть.

И если так, то я тебе тогда, кто?

Бежит от нас неразделенная печаль.

И недоплаканные слезы падают дождем.

Кому-то кто-то рассказал, что заскучал.

Хотя на самом деле не жалел ниочем.

И не уснешь ты до утра и я не сплю.

И два часа подряд мы промолчали в трубку.

Мы так давно уже не слышали: «Люблю"ю

Нам не вернуться в лето даже на минутку.

И не хочу и ты не хочешь, я молчу.

И в голове кручу как диски твои звуки.

Целуешь руки, наша партия в ничью…

И эта осень — начало долгой разлуки.

Раздеваясь догола, засыпала дома.

Что любила — берегла, прятала альбомах.

Раздеваясь догола, плакала в подушку,

Так наверно лучше, чем жить нелюбя.

Не убежать и не уплыть — далеко берег.

Не приехать, нет времени или нет денег.

Как назло не получилось взять билет снова.

Ты прости, не грусти, все красиво, я дома…

Одновременное тепло и холодно.

Согревают тебя холодные огни города.

О-о-о, улыбнись, жизнь для тебя поет на бис.

Раздеваясь догола, засыпала дома.

Что любила — берегла, прятала в альбомах.

Раздеваясь догола, плакала в подушку,

Но, так наверно лучше, чем жить нелюбя.

Роздягаючись догола, засинала вдома.

Що любила — берегла, ховала в альбомах.

Роздягаючись догола, плакала в подушку,

Так, напевно, краще, ніж жити нелюблячи.

Любов іде, нам за нею не встигнути.

По лініях трамвая, по тунелях метро.

Погасли почуття не встигли догоріти.

І якщо так, то я тебе тоді, хто?

Біжить від нас нерозділений смуток.

І недоплакані сльози падають дощем.

Комусь хтось розповів, що занудьгував.

Хоча насправді не шкодував нічим.

І не уснеш ти до ранку і я не сплю.

І дві години підряд ми промовчали в трубку.

Ми так давно вже не чули: «Люблю»

Нам не повернутися в літо навіть на хвилинку.

І не хочу і ти не хочеш, я мовчу.

І в голові кручу як диски твої звуки.

Цілуєш руки, наша партія в нічию.

І ця осінь—початок довгої розлуки.

Роздягаючись догола, засинала вдома.

Що любила — берегла, ховала альбоми.

Роздягаючись догола, плакала в подушку,

Так, напевно, краще, ніж жити нелюблячи.

Не втекти і не спливти далеко берег.

Не приїхати, немає часу чи немає грошей.

Як на зло не вийшло взяти квиток знову.

Ти пробач, не сум, все красиво, я вдома…

Одночасне тепло і холодно.

Зігрівають тебе холодні вогні міста.

О-о-о, усміхнись, життя тобі співає на біс.

Роздягаючись догола, засинала вдома.

Що любила — берегла, ховала в альбомах.

Роздягаючись догола, плакала в подушку,

Але так краще краще, ніж жити нелюблячи.