Place 54 - Hocus Pocus

OK, c’est là?

Voiture 17…

OK, j’me mets là…

J’laisse, derrière moi la capitale

Et dans deux heures et quart j’poserai un pied dans ma ville natale

À chaque fois, j’passe en coup de vent et j’pense déjà à la prochaine

Fois, où j’ferai tourner les éoliennes

Sur le côté, les pylônes défilent et battent la mesure

J'écris entre des lignes à haute tension et sur un ciel d’azur

J’laisse derrière moi les Abbesses et le 18ème

Et droit devant Naoned dans deux heures à peine

J'écris au dos d’un magazine, sur une pub de fringue

Mon Bic n’aime pas l’papier glacé et ça, ça me rend dingue

Le contrôleur m’interrompt en plein alexandrin

Il poinçonne et on reprend notre train-train

La place 56 rit, mais j’arrive pas à voir c’qu’elle lit

La place 42 parle mais j’arrive pas à entendre c’qu’elle dit

J’laisse derrière moi mon p’tit amour…

Et on est déjà à mi-parcours…

Il semble que les gens en train ne sont pas bien

Pas un sourire, pas un regard, pas un contact entre voisins

Une femme me dit: «Excusez-moi, j’crois que c’est ma place.»

La voiture est à moitié vide alors j’me lève

Et m’assois en face… de cette connasse

J’vois défiler un tas de maison

Et j’me dis qu’toutes les heures, un TGV traverse leur salon

On a le droit à une version synthé de Vivaldi tous les quarts d’heure

Car la place 70 ne connait pas le mode vibreur

J'écoute Mayra Andrade, sa langue a des accents d’Afrique

Et puis j’me dis qu’le Cap Vert, c’est pas très loin donc c’est plutôt logique

L’album s’achève et j’enchaîne avec Raul Midon

J’imagine le punk de la place 40 écoutant Nina Simone

La place 56 est absorbée dans sa lecture

Et j’me demande si on s’ennuie autant dans les autres voitures

J’me rappelle d’une fois où on a eu trois heures de retard

Ils avaient retrouvé la moto mais… jamais le motard

À la place 63 et 64 on est à deux doigts d’en venir aux mains

J’ai cru comprendre que monsieur laisse trainer ses poils dans la salle de bain

La place 62 a les yeux de quelqu’un qui n’a pas dormi

Tous les quarts d’heure, il ferme l'œil et l’ouvre au rythme de Vivaldi

J’aimerais qu’le mioche de la place 50 dorme aussi profondément

Que la place 63 qui ronfle comme un régiment

J’me dis que Grand Corps Malade a déjà écrit «Voyages en train «Du coup, j’ai l’impression de plagier, la métaphore et la béquille en moins…

Dans les wagons, des fois, on croise des stars…

Une fois j’ai vu Laurent Boyer à la gare…

Ouais mais, attends, Laurent Boyer c’est pas vraiment une star?

Il est plus, genre il interviewe des stars…

Mais, c’est les autres les stars, nan?

À la place 54, cette fois, c’est passé vite j’t’assure

Plus d’espace sur la quatrième de couverture

J’laisse derrière moi une vingtaine d’arrondissement

Et une voix saturée dit: «Terminus, tout le monde descend !»

Добре, це там?

Машина 17…

Добре, я йду...

Залишаю, за мною столиця

А через дві з чвертью години я ступлю в рідне місто

Кожного разу я проходжу на вітерці і вже думаю про наступний

Часи, куди я поверну вітрогенератори

Збоку пілони парадують і б’ють час

Я пишу між лініями електропередач і на блакитному небі

Я залишаю за собою настоятельки і 18-й

І прямо попереду Наонеда всього за дві години

Я пишу на звороті журналу, на рекламі одягу

Мій Bic не любить глянцевий папір, і це зводить мене з розуму

Контролер перебиває мене повністю олександрійською

Він б’є, і ми повертаємося до своїх звичок

Місце 56 сміється, але я не бачу, що вона читає

Сидіння 42 говорить, але я не чую, що вона говорить

Я залишаю позаду свою маленьку любов...

А ми вже на півдорозі...

Здається, людям у поїзді не все добре

Ні посмішки, ні погляду, ні контакту між сусідами

Одна жінка сказала мені: «Вибачте, я думаю, що це моє місце».

Машина напівпорожня, тому я встаю

І сядьте навпроти... цієї сучки

Я бачу, що повз проходить купа будинків

І я кажу собі, що кожну годину TGV перетинає їхню вітальню

Кожну чверть години ми отримуємо синтезаторну версію Вівальді

Оскільки seat 70 не знає режиму вібрації

Я слухаю Майру Андраде, її мова має африканські акценти

І тоді я кажу собі, що Кабо-Верде, це не дуже далеко, тому це досить логічно

Альбом закінчується, а я продовжую з Раулем Мідоном

Я уявляю, як панк із місця 40 слухає Ніну Сімон

Місце 56 поглинається його зчитуванням

І мені цікаво, чи нам так нудно в інших машинах

Пам’ятаю, якось ми запізнилися на три години

Вони знайшли мотоцикл, але… мотоцикліста ніколи

У місцях 63 і 64 ми на межі зіткнення

Я розумію, що сер залишає своє волосся валятися у ванній

Сидіння 62 має очі того, хто не спав

Кожну чверть години він закриває око і відкриває його під ритм Вівальді.

Бажаю, щоб нахабник на місці 50 так міцно спав

Те місце 63, що хропе, як полк

Я кажу собі, що Grand Corps Malade вже написав «Voyages en train» Тож у мене склалося враження плагіату, мінус метафора та милиця...

У вагонах іноді трапляються зірки...

Одного разу я побачив Лорана Бойєра на вокзалі...

Так, але зачекайте, Лоран Бойє насправді не зірка?

Він більше ніби бере інтерв'ю у зірок...

Але це ж інші зірки, чи не так?

На 54 місці цього разу все пройшло швидко, запевняю вас

Більше місця на задній панелі

Я залишаю за собою близько двадцяти округів

І насичений голос сказав: «Термінус, виходьте всі!»