Let the World Forget Me - Helioss, Nicolas Müller

I had a dream once

That the world forgot me

I became a pale gleam

Lighter than a northern wind

My footsteps were lost in a strange nothingness

My breathing disappeared in nocturnal darkness

My heartbeats became slowly silent

And all my words now have lost their meaning

Spare me this pity

Your condescending gaze

As I’m no more than a stone

You seem to be a mountain

I’ll receive your scorn

While contemplating your pride

Your presence is a war

As I only wish for peace

Let me be an infant of the invisible

Let me drown in a sea of grass

Let me join the roots, deep in the earth

And become the fire which doesn’t burn

Let me be a part of the clouds cycle

Let me leave the earth and reach the sky

So I will dissolve in the great absolute

The wide nothing where all is one

A large crowd of lonely ghosts

Secluded from the rest of the world

Having this same dream

Of serenity, peace and solitude

They remains silent and still

As they quietly close their eyes

The time as come to be as one

Now let the wind take our souls away

Колись мені снився сон

Що світ мене забув

Я стала блідим відблиском

Легший за північний вітер

Мої кроки загубилися в дивному небуття

Моє дихання зникло в нічній темряві

Моє серцебиття повільно стихло

І всі мої слова зараз втратили сенс

Позбав мене від цього жалю

Твій поблажливий погляд

Бо я не більше ніж камінь

Ви ніби гора

Я прийму твій презир

Роздумуючи про свою гордість

Ваша присутність — війна

Як я лише бажаю миру

Дозволь мені бути немовлям невидимого

Дозвольте мені втопитися в морі трави

Дозвольте мені приєднатися до коріння глибоко в землі

І стань вогнем, який не горить

Дозвольте мені стати частиною циклу хмар

Дозволь мені покинути землю і досягти неба

Тож я розчиняюся у великому абсолюті

Широке ніщо, де все є одне

Великий натовп самотніх привидів

Відокремлений від решти світу

Маючи цей самий сон

Спокій, мир і самотність

Вони мовчать і мовчать

Коли вони тихо заплющують очі

Час, який настав бути як єдине ціле

Тепер нехай вітер забере наші душі