Wreath - Helengard

On the river,

Winds are slowly sailing,

A dry wreath on the water,

Blown to move faster

Its braided rwigs,

Unraveling,

Blown to the shores,

And erasing old memories…

A horse is going by on a steppe,

Fire mane,

I lost the serenity,

And the rivers of tears,

A brown horse without a rider,

Going by as an orphan,

Anguish is burning me,

As of young nettles.

Where the flowers grow on fields,

Calling us with their white color,

We got engaged last Spring,

On a bridge near the river,

Promised ourselves to each other,

We dropped wreathes on the water

From our heads.

A horse is going by on the grass,

Black horseshoes,

A flame of sorrow in my heart

Is now burning again.

The horse is going by without a rider,

Its eyes are always looking for him,

I will lament all these nights,

But I will wait for you for centuries.

На річці,

Повільно пливуть вітри,

Сухий вінок на воді,

Продувається, щоб рухатися швидше

Його плетені гілочки,

Розгадування,

Вилетів до берегів,

І стерти старі спогади...

Кінь їде по степу,

Вогняна грива,

Я втратив спокій,

І ріки сліз,

Бурий кінь без вершника,

Проходячи як сирота,

Мене пекує туга,

Як молоду кропиву.

Де на полях ростуть квіти,

Закликають нас своїм білим кольором,

Ми заручилися минулої весни,

На мосту біля річки,

Пообіцяли один одному,

Ми кидали вінки на воду

З наших голов.

Кінь їде по траві,

Чорні підкови,

Полум’я смутку в моєму серці

Зараз знову горить.

Кінь їде без вершника,

Його очі завжди шукають його,

Я буду сумувати всі ці ночі,

Але я буду чекати на тебе століття.