Papatya - Heijan, Mavzer

Ölümü gözlerim, gelir bi' gün bilirim

Düşüşlerinde resimlerinle duvarları süsledim

Gecenin bi' vakti kaleme dökülen mürekkeple

Maziyi karalayıp gülüşlerimi yad ederim

Nakış nakış dokudum gülüşlerini gittiğimi

Başkasına sinişlerini düşündükçe hafiflerim

Çıkarım bulutlara sonrasında yere düşerim

Bıraktığın enkazın altında seni mi bekledim?

Bırakın öfkeliyim, hatalarım boyumu geçti

Sırtımdan çıkan hançer bileklerimi keser mi?

Kör insana mavi deniz siyah olsa da güzeldi

Bi' kör hissetme çakrasıyla kahpeliğini sezer mi?

Sağır insana sayfalarca bağırsam duyar beni

Sonbaharı beklemeden papatyaları ezmedin mi?

Kesmedin mi afitapı kararttığın yetmedi mi?

Duygular dilsiz, düşünceler sağır gibi

Bırak git, dümeni çevir başka denizlere

Hüzünü alıp git, her ne varsa çek bırak ve ellerimde

Dumana boğ sevaplarım günahlarımı hafifletmez

Durma koş, yürürken adımlar kalbi tetiklemez

Köhne dünya bi' gün dönersin sen de tersine

Baki kalan mutluluk, ben ateşlerim peşpeşe

Ecel kalbi zorlayınca son bi' defa gülümse

Ben bi' Mecnun olamam ki hangi Leyla bakire?

Köhne dünya bi' gün dönersin sen de tersine

Baki kalan mutluluk, ben ateşlerim peşpeşe

Ecel kalbi zorlayınca son bi' defa gülümse

Ben bi' Mecnun olamam ki hangi Leyla bakire?

Ağır konuşmam, merak etme yüzün düşmesin

Dinlersin biliyorum, pişman olup gelme geri

Sağım solum belirsiz, sürekli dön derim

Aldırış etme bana, senden sonra delirdim

Dönüp bakma sakın bi' daha inanmam

İnandığım tek şey masalda kaldı, iyi adam

Özlemin en derinde beynimi zorlasa da

Tekrâr gelip sana bi' şey olmamış gibi bakamam

Senden ibaret değil hayat, seninle yaşayamam

Gidişlerin canımı yaktı usanmadan yazan adam

Gülüşlerinde can verirdi, farkına varmasan da

Bilendim bu yolda artık gülüşlerini umursamam

Ben Mecnun değilim, utandırma Leyla’yı

Bu yolda savrulan kaçıncı aptalız?

Uçamayan kuşların umutsuz bakışlarıyız

Derin denizlerde boğduralım duyguları

Köhne dünya bi' gün dönersin sen de tersine

Baki kalan mutluluk, ben ateşlerim peşpeşe

Ecel kalbi zorlayınca son bi' defa gülümse

Ben bi' Mecnun olamam ki hangi Leyla bakire?

Köhne dünya bi' gün dönersin sen de tersine

Baki kalan mutluluk, ben ateşlerim peşpeşe

Ecel kalbi zorlayınca son bi' defa gülümse

Ben bi' Mecnun olamam ki hangi Leyla bakire?

Я бачу смерть, колись я дізнаюся

Восени твоїми я прикрашав стіни твоїми картинами

З чорнилом, налитим у перо серед ночі

Я шкрябаю минуле і згадую свої посмішки

Я вишила твої усмішки, що мене немає

Мені легше, коли я думаю, що вони б’ють когось іншого

Я йду до хмар, а потім падаю на землю

Я чекав тебе під уламками, які ти залишив?

Дозволь мені злитися, мої помилки над головою

Невже кинджал, що вийшов із моєї спини, поріже мені зап’ястя?

Для сліпого синє море було прекрасним, хоча й чорним

Чи відчуває він вашу суку з сліпою чакрою відчуття?

Якщо я кричу глухому на сторінки, він мене почує

Не дочекавшись осені, ви не розчавили ромашки?

Чи не вирізав, хіба не вистачало, що афітап затемнив?

Почуття німі, думки як глухі

Відпустіть, поверніть кермо на інші моря

Бери свій смуток і йди, залиш все, що маєш, і віддай це в мої руки

Мої добрі справи не полегшують моїх гріхів

Не припиняйте бігти, кроки при ходьбі не запускають серце

Старий світ колись перевернеться, і ти перевернешся з ніг на голову

Залишаючись щасливим, я стріляю один за одним

Посміхніться востаннє, коли смерть змушує серце

Я не можу бути мекнуном, яка Лейла незаймана?

Старий світ колись перевернеться, і ти перевернешся з ніг на голову

Залишаючись щасливим, я стріляю один за одним

Посміхніться востаннє, коли смерть змушує серце

Я не можу бути мекнуном, яка Лейла незаймана?

Я не говорю голосно, не хвилюйся, не дай твоєму обличчю впасти

Я знаю, ти вислухаєш, не пошкодуй і не повертайся

Праворуч і ліворуч у мене непевні, я завжди кажу повертатися

Не зважай на мене, я збожеволів за тобою

Не оглядайся, я більше не повірю

Єдине, у що я вірив, це в казку, молодець

Хоча твоя туга напружує мій мозок до глибини душі

Я не можу повернутися і подивитися на тебе, ніби нічого не сталося

Життя - це не все про тебе, я не можу жити з тобою

Твій відхід зашкодив мені, людині, яка писала невтомно

Він би помер у твоїх посмішках, навіть якби ти цього не усвідомлював

Я знав, що на цій дорозі мені більше байдуже твої посмішки

Я не Меджнун, не соромте Лейлу

Скільки дурнів нас викинуло на цю дорогу?

Ми — безнадійний погляд нелітаючих птахів

Давайте втопимо почуття в морській глибині

Старий світ колись перевернеться, і ти перевернешся з ніг на голову

Залишаючись щасливим, я стріляю один за одним

Посміхніться востаннє, коли смерть змушує серце

Я не можу бути мекнуном, яка Лейла незаймана?

Старий світ колись перевернеться, і ти перевернешся з ніг на голову

Залишаючись щасливим, я стріляю один за одним

Посміхніться востаннє, коли смерть змушує серце

Я не можу бути мекнуном, яка Лейла незаймана?