Kaipaava haavanlehtinen - Hector

Mä olin yksin — yksin kun jäin,

Ja pidin seuraa vain itsellein.

Mä luin lehtee lopusta päin

Ja kaadoin tintoo sisällein.

Mä henkilöjä-osan liitepalstoja luin

Ja etsin yksinäistä ymmärtäjää.

Mä siihen skeptisesti suhtauduin,

Mut mietin, kannattaisko yrittää.

Ja sitten näin sen nimimerkin:

«Kaipaava Haavanlehtinen.»

On yksin jossain mielin herkin

Hän kiihkon kuriiria ootellen.

Mä lehden konttoriin vein vastauksen

Ja siinä tapaamista ehdottelin.

Mä pyysin vaitiololupauksen

Ja loppuun runoakin yritin.

Myös tuntomerkit panin sivun laitaan:

«On mulla violetit verkkarit,

Ja pankin mainos on painettu paitaan,

Ja paidan päällä reilut henkselit.»

Siis luona patsaan Runebergin

Sua ootan kello yhdeksän.

Saat vielä yhden tuntomerkin:

«Kwai-joen siltaa"vihellän.

Sä tulit pidellen neilikkaa

Ja minä marssia vihelsin.

Sä kysyit: Teiltäkö lohtua saa?

Mä sanoin: Senpä jos tietäisin.

Me mentiin Hotelli Hannikaiseen

Ja sinne viikoksi hukuttiin.

Virta kytkettiin kahteen yksinäiseen,

Me tuskin tuntiakaan nukuttiin!

Mä vielä nään sen nimimerkin:

«Kaipaava Haavanlehtinen.»

On yksin jossain mielin herkin

Hän kiihkon kuriiria ootellen.

Я був один - сам, коли залишився,

І я просто продовжував стежити за собою.

Я читаю листочки з кінця

А всередину налив тинти.

Я прочитав колонки вкладених файлів для розділу людей

А я шукаю самотнього розуміння.

Я скептично ставився до цього,

Але мені цікаво, чи варто спробувати.

А потім я побачив це прізвисько:

«Листок тугий рани».

Одинокий десь найчутливіший

Він захоплений кур’єром.

Відповідь я відніс до редакції журналу

І це я запропонував зустрітися.

Я попросив гарантії таємниці

І я намагався закінчити вірш.

Я також поставив пробірні знаки збоку сторінки:

«У мене є фіолетові светри,

А на сорочці надрукована реклама банку,

І гарні підтяжки на сорочці».

Тож відвідайте статую Рунеберга

Чекаю на вас о дев'ятій.

Ви отримуєте ще один значок:

«Міст через річку Квай» я свищу.

Ти прийшов з гвоздикою

І я свистнув марш.

Ви запитали: Ви втішилися?

Я сказав: то якби я знав.

Ми поїхали в готель Hannikainen

І потонув там на тиждень.

Живлення ввімкнули в двох одиночних,

Ми ледве спали годинами!

Я все ще бачу його псевдонім:

«Листок тугий рани».

Одинокий десь найчутливіший

Він захоплений кур’єром.