Antti-Juhani - Hector

Oli hevoinen torilla markkina-aikaan

Tuo hevoinen torihin istui

Astui Antti-Juhani kohdakkoin paikalle

Antti-Juhani hämmästyi

Sen hevoisen tuuhea harja sai Antin

Niin mielelle kauniille silloin

Oli merellä uimassa pienoinen valas

Tuo hirviö merehen suistui

Istui Antti-Juhani seljässä eläimen

Antti-Juhani kastui

Oli neito jo kuollut ja torttukin kuivunut

Keralla luitten ja nahkan

Hän on Antti-Juhani, Antti-Juhani…

Hän on…

Kunnes sen tortun silt' neidolta pieneltä

Poskeensa pisti ja söi

On aika jo muuttunut, Anttikin luutunut

Neito jo lahonnut kalmistossa

Ma astun murheissain yrttien keskellä

Pienoiset jalkani kastuu

On kuoleman varjo mun sielussani

Kunnes kyynelkin silmästäin tihkuu

Mä istun yksinäin ikkunalaudalla

Kaktuskin ajoittain kuihtuu

Mä muistelen Anttia neitoineen vielä

Mun käteni pullohon suistuu

On tarina pieni tää ystävistäin

Jotka nuorna ma omistin mielläin

Hän on Antti-Juhani, Antti-Juhani…

Hän on…

Kunnes sen tortun silt' neidolta pieneltä

Poskeensa pisti ja söi

На базарну пору був кінь

Той кінь сидів на базарі

Увійшов Антті-Юхані

Антті-Юхані був вражений

Ця кінська кущаста щітка дістала Мураху

Так щасливий бути красивим тоді

У морі плавав маленький кит

Той монстр зійшов з рейок

Антті-Юхані сів на спину тварини

Антті-Юхані промок

Діва була вже мертва, а пиріг висох

Разом з кістками і шкірою

Вона Антті-Юхані, Антті-Юхані…

Вона…

Поки це терпкий мул 'дівочий маленький

Приставив щоку й їв

Час змінився, Анттік окостенів

Діва вже згнила на цвинтарі

Я ступаю в своєму горі серед трав

Мої крихітні ніжки намокають

У моїй душі є тінь смерті

Поки сльози не навернуться на очі

Сиджу один на підвіконні

Кактус також час від часу в’яне

Досі пам’ятаю Анти та її дівчат

Моя рука в пляшці виходить з колії

Є історія про цього маленького друга

Яким у юному віці мені подобалося володіти

Вона Антті-Юхані, Антті-Юхані…

Вона…

Поки це терпкий мул 'дівочий маленький

Приставив щоку й їв