The Scarlet Forsaken - Hecate Enthroned

As the scarlet and amber peers in through forsaken

Thy gravelessness whisper remains

Where time can never dwell in this solitary hell

Even though we are free of its chains

For I am not as once I was

I yearn to search and watch return

Meeting shadows, seasons tare

As once they roamed without a care

The blood and wine, for art divine

All mist in seething, never sleeping

As I wait in thy rapture, the sound of our laughter

Sword in my hand I shall arise

For darkness in waiting, prevail and forsaking

Enshadowing evil divine

From an evergreen land where the lore shall command

The patrons of right shall remain

And dwelleth forever in the lands of the nether

MEWN LLADDU I’R SAESON GAN DDWYLO CYMRU

Be found in trains of nightmare thy darkness remains

A precarious entity subjected to change

A yearning expressed sprung through tales of death

As infinity unites, with kaos we remain

For centuries of dark shall crack open the moonlight sky

This mournful sound as darkness falls upon thy face

I cannot see beyond the haze that distorts thy shadow

'Neath of terrible slaves

And wouldst thou trade thy dying soul

For the life that burns

That a thousand lifetimes be hidden in frost

Held captive forever for the war they’ve lost

Draped in sinister pain, only terror remains

And the scarlet forsaken be hidden in shame

Як багряний і бурштин заглядають крізь покинуті

Залишається твій безгробний шепіт

Де час ніколи не може жити в цьому самотньому пеклі

Хоча ми вільні від його ланцюгів

Бо я не такий, як був колись

Я бажаю шукати та дивитися повернення

Зустріч тіней, пір року

Як колись вони блукали без догляду

Кров і вино, божественне мистецтво

Увесь туман кипить, ніколи не спить

Коли я чекаю в твоєму захопленні, звук нашого сміху

Меч у моїй руці, я встану

Бо темрява в очікуванні, переможи й покинеш

Освітлення зла божественного

З вічнозеленої землі, де велить знання

Покровителі права залишаються

І вічно перебуває в землях потой

МЕВН ЛЛАДДУ Я СЕСОН ГАН ДДВІЛО СИМРУ

Будь знайдений у потягах кошмару, твоя темрява залишається

Нестабільна організація, яка зазнала змін

Туга, виражена через розповіді про смерть

Оскільки нескінченність об’єднується, ми залишаємося разом із каосом

Століттями темрява розкриє місячне небо

Цей скорботний звук, коли темрява опускається на твоє обличчя

Я не бачу далі туману, що спотворює твою тінь

«Ніж страшних рабів».

І ти б продав свою вмираючу душу

За життя, що горить

Щоб тисяча життів була схована в морозі

Назавжди у полоні за війну, яку вони програли

Охоплений зловісним болем, залишається лише жах

І багряний, покинутий, ховається в соромі