The Pagan Swords of Legend - Hecate Enthroned

Slaying souls, danse macabre

From within and still unscarred

I stand alone and solemn as thy distant lights frey to death

And all around fore none as demon shall be found

Out beneath the azrael

Tolling raven of the knell

And to my dark angel

Whose form too vast to comprehend

As demons rise and re-ascend

Here is were evenings serenades

Amidst the dawn as gracious slaves

For my words are without sound

Far beyond and well renown

Centuries of dusk in time

Bleeding shadows of thy shrine

Within, thy darkness frey born of kaos in decay

Reaping shadows unto thee

A gracious death for all to see

As infinite avails

The human race that never fails

Played upon thy calming heart

Eyes of terror bleeding hard

That I doth control thee

Leading southward to the key

Hanging from the brances frail

Queen of darkness to unveil

Where whispers charm thy emptiness

And pierce thy tenous membrane

That striketh through my anguished heart

And tainted skys, where once demons remained

As the silent darkness breeding

Winters hate in silouettic sky

Stained with blood of an ancient slumber

With such a passionate melancholy

Of ages past and times to come

Shall speak in sound and slay in tongues

And spirits chanting satans hail

As darkness falls unto thy veil

Between in death thy black spirit

From thy pain we shall commit

Sleeping shadows demons fray

From beyond in massacre’s pain

Fore thou art draped in sin

Amidst the shadows I have been

And seek the silent sentinel

On battlefields where they fell

Desire rekindles thee

Nearer than infinite

The dying scent of fragrant death

Fore spell of winter I possess

That I might dream thy pain

Invoke to tee like dragons slain

A lullaby like song of grave

Caressing shadows, demons slave

Thou alone soth se me in this sorrow

Fore thou art beautiful, fore thou art bright

Flashing thy splendour amidst the midnight

Thou canst not flee, mine shalt thou be

Of all enchantment

Thou shalt a goddess be

Вбивство душ, страшний танок

Зсередини і досі без шрамів

Я стою самотній і урочистий, коли твої далекі вогні вмирають

І навкруги нікого, як демона, не знайдеться

Під азраелем

Ворон з дзвону

І мого темного ангела

Форма якого надто велика, щоб зрозуміти

Коли демони піднімаються й знову піднімаються

Ось були вечірні серенади

Серед світанку як милостиві раби

Бо мої слова беззвучні

Далеко за межами і добре відомий

Століття сутінків у часі

Тені твоєї святині, що кровоточать

Всередині твоя темрява народжена каосом у тлінні

Пожинаю тіні тобі

Милосердна смерть для всіх

Як нескінченну користь

Людська раса, яка ніколи не підводить

Зіграв на твоєму заспокоєному серці

Очі жаху сильно кровоточать

Що я керую тобою

Веде на південь до ключа

Звисає з гілок тендітно

Королева темряви, щоб розкрити

Де шепіт зачарує твою порожнечу

І проткни твою жилову перетинку

Це вражає моє смутне серце

І заплямлені небо, де колись лишалися демони

Як тиха темрява, що розмножується

Ненавидять зими в силуетному небі

Заплямований кров’ю давнього сну

З такою пристрасною меланхолією

Про минулі та майбутні

Буде говорити звуком і вбивати мовами

І вітаються духи, що співають сатани

Як темрява спадає на твою завісу

Між смертю твій чорний дух

Від твого болю ми зробимося

Сплячі тіні б'ються демони

Звідти в болі різанини

Перед тим, як ти затягнувся гріхом

Серед тіней я був

І шукайте тихого сторожа

На полях битв, де вони впали

Бажання розпалює тебе

Ближче, ніж нескінченно

Вмираючий запах запашної смерті

Я володію першими чарами зими

Щоб мені снився твій біль

Закликайте до трійника, як убитих драконів

Колискова, як пісня про могилу

Пестить тіні, демони раби

Ти один бачив мене в цьому горі

Наперед ти красива, перед тим, як ти яскрава

Блискає твоєю красою серед опівночі

Ти не можеш втекти, мій будеш

Усіх чар

Ти будеш богинею