Novembre2049 - Hatrize feat. Arm, Hatrize, Arm

Des flashs d’hier dans la gorge nouée

Flash éclaire dans la foule, balle perdue dans une poche trouée

Néon course poursuite, imagerie brouillée

Carte à puce dans la tête, corps éprouvés

On panse les plaies d’avant en oubliant demain

Pense à traîner dehors une fois le soleil éteint

Je perce la lumière et d’un trait de fusain couche les formes

La vie d’avant est celle où tout se déforme

Avant les patrouilles, la nuit la vie coulait partout

Avant le monde gris, les ordres et les parcours

Paria du monde libre

Immobile je suis cramé sous les ruines de la ville qu’ils nous ont pris

Drone au-dessus des tours, les volets clos

La mélodie des vautours qui te berce au-dessus des fauves

Plane entre deux vers, deux vers… trois wesh

Plane et le petit devient roi

Je plane au-dessus des tours

Gronde en dehors des rues noires de foule

Marque le milieu du ciel

Ramasse mes rimes là où frappe la foudre

Je plane au-dessus des tours

Les machines derrières ouais je plane au-dessus des loups

Je plane jusqu'à la lumière

J'écris chaque texte comme si c'était le seul

Et puis je teste pas, je plonge comme pour percer le sol

Je plane sur la ville sans demander ce qu’ils veulent

À cran je sens que tout peut me perdre quand l’acier me frôle

Les restes du vieux monde coincés quelque part sous les pompes

Je crache des faisceaux sur les maîtres occupés à placer les ombres

Je gagne pas l’allure tant que les plateformes sont stables

J’ai transpercé les mirages mais avalé tant de sable

On est venus labourer les terrains d’entente, pas nés du même côté de la vitre

Les yeux de ceux que la guerre enfante, les mouvements de ceux dont on s’abrite

Le dégoût qui gonfle dans le ventre, taser pour tout ce qui palpite

Je passe sous les armes fumantes pointées vers nos vies sans filtre

Les tours grincent, on dirait qu’elles penchent d’ici

On piétine les drones pendant que les grands se décident

Je longe le monde concentré, furtif sans me retourner

Chante le quadrillage, bombes sur les voies cernées

Je plane au-dessus des tours

Les machines derrières ouais je plane au-dessus des loups

Je plane jusqu'à la lumière

Cramé jusqu'à la lune, cramé jusqu'à la lune

Je plane au-dessus des tours

Gronde en dehors des rues noires de foule

Marque le milieu du ciel

Ramasse mes rimes là où frappe la foudre

Je plane au-dessus des tours

Les machines derrières ouais je plane au-dessus des loups

Je plane jusqu'à la lumière

Je plane au-dessus des tours (je plane au-dessus des tours)

Gronde en dehors des rues noires de foule

Marque le milieu du ciel (marque le milieu du ciel)

Ramasse mes rimes là où frappe la foudre

Спалахи вчорашнього дня у вузлуватому горлі

У натовпі загоряється спалах, м'яч загублений у лунку

Неонова погоня, розмиті зображення

Смарт-карта в голові, перевірені тіла

Ми загоюємо рани, перш ніж забути завтрашній день

Подумайте про тусування після того, як зійде сонце

Пробиваю світло і мазком вугілля закладаю форми

Попереднє життя – це місце, де все спотворюється

До патрулів всюди текло нічне життя

Перед сірим світом, порядки і курси

Вигнанник вільного світу

Нерухомий я горю під руїнами міста, яке вони відібрали у нас

Над вежами трут, віконниці зачинені

Мелодія грифів, що розгойдує тебе над звірами

Ходити між двома хробаками, двома хробаками... трьома хробаками

Злітайте, і малий стає королем

Я злітаю над вежами

Гудить поза переповненими чорними вулицями

Позначте середину неба

Підбери мої вірші там, де б'є блискавка

Я злітаю над вежами

Машини позаду так, я ширяю над вовками

Злітаю до світла

Кожен текст я пишу так, ніби він єдиний

А потім не тестую, пірнаю, ніби землю пробити

Я завис над містом, не питаючи, чого вони хочуть

Я відчуваю, що все може втратити мене, коли сталь зіштовхнеться зі мною

Десь під насосами застрягли залишки старого світу

Я плюю променями на майстрів, зайнятих розміщенням тіней

Я не виграю темп, поки платформи не стабілізуються

Я пробив міражі, але проковтнув стільки піску

Ми прийшли орати спільну землю, а не народилися на одній стороні скла

Очі народжених війною, рухи тих, від кого ми ховаємось

Відраза, що роздувається в животі, тазер для всього, що пульсує

Я проходжу під димлячими рушницями, спрямованими на наше нефільтроване життя

Вежі скриплять, схоже, що звідси нахиляються

Ми топчемо дрони, поки великі вирішують

Я обходжу світ зосереджено, таємно, не оглядаючись

Співайте сітку, бомби по обведених доріжках

Я злітаю над вежами

Машини позаду так, я ширяю над вовками

Злітаю до світла

Згоріти на місяць, згоріти на місяць

Я злітаю над вежами

Гудить поза переповненими чорними вулицями

Позначте середину неба

Підбери мої вірші там, де б'є блискавка

Я злітаю над вежами

Машини позаду так, я ширяю над вовками

Злітаю до світла

Я високо над вежами (Я високо над вежами)

Гудить поза переповненими чорними вулицями

Познач середину неба (познач середину неба)

Підбери мої вірші там, де б'є блискавка