Die 3 Groschenoper: Seeraeuber Jenny - Hans Sommer, Lotte Lenya, Orchester der Theathers am Kurfürstendamm, Berlin

Meine herren heute sehen sich mich gläser abwaschen und ich mache das bett für

jeden.

und sie geben mir ein penny und ich bedanke mich schnell.

und sie sehen meine lumpen und das lumpige hotel.

und sie wissen nicht mit wem sie reden.

aber ein es abends wird geschrei sein am hafen.

und man fragt: was ist das für ein geschrei?!

und man wird mich lächeln sehen.

bei meinen.

gläsern und man sagt: was lächelt die dabei?!

und ein schiff mit acht segeln und mit fünfzig kanonen wird liegen am kai.

und man sagt: geh wisch deine gläser mein kind.

und man reicht mir den penny hin.

und der penny wird genommen und das bett wird gemacht und es wird keiner mehr

drin schlafen in dieser nacht.

und sie wissen immernoch nicht wer ich bin 2x

aber eines abends wird getös sein am hafen.

und man fragt: was ist das für ein getös?!

und man wird mich stehen sehen hinterm fenster.

und man sagt?!

was lächelt die so bös?

und das schiff mit acht segeln und mit fünfzig kanonen wird beschießen die

stadt.

und es werden kommen hundert gen mittag an land.

und werden in den schatten treten und fangen einen jeglichen aus jeglicher tür.

und bringen ihn in ketten und bringen vor mir und fragen: welchen sollen wir

töten?

und an diesem mittag wird es still sein am hafen.

wenn man fragt wer wohl sterben muss.

ind dann werden sie mich sagen hören alle!

und wenn dann der kopf fällt sag ichs hoppla!

und das schiff mit acht segeln und mich 50 kanonen.

wird entschwinden mit mir!

Панове, сьогодні ви бачите, як я мию склянки, а я застилаю ліжко

кожен.

і вони дають мені пенні, і я швидко дякую.

і вони бачать моє лахміття і обшарпаний готель.

і вони не знають з ким розмовляють.

але одного вечора в гавані будуть кричати.

а ти питаєш: що це за крик?!

і ти побачиш, як я посміхаюся.

у мене.

склянку, а ти кажеш: чому вона посміхається?!

а на набережній лежатиме корабель з вісьмома вітрилами і п'ятдесятьма гарматами.

а вони кажуть: іди витри свої окуляри дитино моя.

і вони передають мені пенні.

а копійка взята і постіль застелена і більше не буде

спати в ньому тієї ночі.

і вони досі не знають хто я 2x

але одного вечора в гавані буде гомін.

а ти питаєш: що це за шум?!

і ти побачиш, як я стою за вікном.

а ти кажеш?!

чому вона так зло посміхається?

і корабель з вісьмома вітрилами і п’ятдесятьма гарматами вогонь по них

місто.

і сотня вийдуть на берег опівдні.

і ступить у тінь і зловить будь-кого з будь-яких дверей.

і прив’яжи його, приведи переді мною, і запитай, кого ми маємо

вбити?

а сьогодні опівдні в порту буде тихо.

якщо запитати, хто має померти.

і тоді вони почують, як я кажу всім!

а якщо твоя голова впаде, я скажу ой!

і корабель з вісьмома вітрилами, а я 50 гармат.

зникне зі мною!