Вдруг - H1GH

Я не верил, что настанет такой день, но он настал

Взгляд опустел, я расстерян не спроста

Будто никого не слышу и передо мной туман

Дружба — я в ней ничего не понимал

Как сложно верить в то, что было доверять глупо,

Но я поверил, потому что потерял друга

Я не корчил обид, от этого ночью знобит

Не начинайте, не как с пенальти тут — не проще забить

С ним ты настроен до конца тут еще вчера

Сегодня, так… не друг, не брат, а в трубке номера

И да, я вою зверем, для всех закрою двери

Жили по-разному, но в то, что заодно — я верил

Помню советы, мол добра в глазах и голосе нет

Огрызался, не слушал мол эти домыслы бред

И снова никого не слышу и передо мной туман

Дружба — я в ней ничего не понимал

Есть знакомый, который не бросит

И есть друг, который предаст

Я не думал, что это подкосит

И раскинет по стороны нас

Я знаю, тут не только деньги, причин куча есть еще,

Но то, что нужно ждать подвох от близких нужным я не счёл

Люби ближнего своего, в вашем написано завете же,

Но близкие могут отдалиться, не заметишь их

С кем-то пить в баре и с кем-то тут бить хари

Отличи друга от того, с кем просто тусить варик

И нет ведь в том новизны там, эти ссоры из быта

И не тащу сор из избы-то, лишь если сора избыток

Как хочется сказать кому-то мы с тобой одной крови

И быть бы с близкими хоть мысленно, но вровень

Краска врастёт в пано

Нарисовал друга?

Стирай давай, он тебя стёр давно

Это урок!

В дружбу наверное уже не поверю, может быть даже я виноват сам

Через недели я понял что это лишь повод одному идти до конца

Пусть это в жизни будет как этап

Всё как у Высоцкого, если друг оказался вдруг и не друг и не враг, а так

Есть знакомый, который не бросит

И есть друг, который предаст

Я не думал, что это подкосит

И раскинет по стороны нас

Дружба — я в ней ничего не понимал

Хоть друга я себе охотно рисовал

Дружба — я в ней ничего не понимал

Хоть друга я себе охотно рисовал

Я не вірив, що настане такий день, але він настав

Погляд спустів, я розгублений не попросту

Ніби нікого не чую і переді мною туман

Дружба — я в ній нічого не розумів

Як складно вірити в те, що було довіряти безглуздо,

Але я повірив, бо втратив друга

Я не корчив образ, від цього вночі знобить

Не починайте, не як з пенальті тут — не простіше забити

З ним ти налаштований до кінця тут ще вчора

Сьогодні, так... не друг, не брат, а в трубці номера

І так, я вою звіром, для всіх зачиню двері

Жили по-різному, але те, що заодно я вірив

Пам'ятаю поради, мовляв добра в очах і голосі немає

Огризався, не слухав мовляв ці домисли марення

І знову нікого не чую і переді мною туман

Дружба — я в ній нічого не розумів

Є знайомий, який не кине

І є друг, який зрадить

Я не думав, що це підкосить

І розкине по сторони нас

Я знаю, тут не тільки гроші, причин купа є ще,

Але те, що потрібно чекати каверзи від близьких потрібним я не вважав

Люби ближнього свого, у вашому написано заповіті,

Але близькі можуть віддалитися, не помітиш їх

З кимось пити в барі і з ким тут бити харі

Відрізни друга від того, з ким просто тусити варик

Адже немає в тому новизни там, ці сварки з побуту

І не тягну сміття з надміру, лише якщо сміття надлишок

Як хочеться сказати комусь ми з тобою однієї крові

І бути би з близькими хоч подумки, але рівень

Фарба зросте в пано

Намалював друга?

Стирай давай, він тебе стер давно

Це урок!

У дружбу напевно вже не повірю, можливо навіть я винен сам

Через тижні я зрозумів що це лише привід одному йти до кінця

Нехай це в житті буде як етап

Все як у Висоцького, якщо друг виявився раптом і не друг і не ворог, а так

Є знайомий, який не кине

І є друг, який зрадить

Я не думав, що це підкосить

І розкине по сторони нас

Дружба — я в ній нічого не розумів

Хоч друга я собі охоче малював

Дружба — я в ній нічого не розумів

Хоч друга я собі охоче малював