Сквозь - H1GH

Припев:

Я в минусах, но на своём стою.

Всё сам, знай, недалекий люд.

Всё сам — хайп не даёт мне крю.

Выползаю, когда настаёт каюк.

Я в минусах, но на своём стою.

Всё сам, знай, недалекий люд.

Всё сам — хайп не даёт мне крю.

Выползаю, когда настаёт каюк.

Из года в год, мой рэп — не модный шмот, не гольный понт.

Из года в год, мой рэп — не подлый гон, не просто фон.

Со мною тот, до кого дошло, кто понял соль.

Со мною тот, кто помнит толк и то, на чём основан слог.

Из года в год не понят он, смотрит снова словно волк.

И злобный взор, голодный до их полок полных, кормит мозг.

Из года в год витрин образ — пропуск в мир не его, другой,

Их тронул, ведь давно свой скрывать не мог восторг он.

С тех пор в нем видит дурной тон кагорта полных морд.

Смеются от и до все и гонят вон, мол: «не твой тут дом».

Из года в год, мой рэп — кровь и пот и всё, что смог.

Смотрит сквозь полон дом, не видя никого в упор.

Из года в год мой рэп собою горд, его рекорд,

Что смотрит сквозь, их полный дом, не видя никого в упор.

Из года в год мой рэп с собою строг, крамольных строк,

Хватит на столько, что хватит засыпать над собою гроб.

Припев:

Я в минусах, но на своём стою.

Всё сам, знай, недалекий люд.

Всё сам — хайп не даёт мне крю.

Выползаю, когда настаёт каюк.

Я в минусах, но на своём стою.

Всё сам, знай, недалекий люд.

Всё сам — хайп не даёт мне крю.

Выползаю, когда настаёт каюк.

Приспів:

Я в мінусах, але на своєму стою.

Все сам, знай, недалекий народ.

Все сам - хайп не дає мені крю.

Виповзаю, коли настає каюк.

Я в мінусах, але на своєму стою.

Все сам, знай, недалекий народ.

Все сам - хайп не дає мені крю.

Виповзаю, коли настає каюк.

З року в рік, мій реп - не модний шмот, не голний понт.

З року в рік, мій реп - не підлий гон, не просто фон.

Зі мною той, до кого дійшло, хто зрозумів сіль.

Зі мною той, хто пам'ятає толк і те, на чому заснований склад.

З року в рік не зрозумілий він, дивиться знову наче вовк.

І злісний погляд, голодний до полків повних, годує мозок.

З року в рік вітрин образ — пропуск у світ не його, інший,

Їх чіпнув, адже давно своє приховувати не могло захоплення він.

З того часу в ньому бачить поганий тон кагорта повних морд.

Сміються від і до всіх і женуть геть, мовляв: «не твій тут дім».

З року в рік, мій реп - кров і піт і все, що зміг.

Дивиться крізь повний будинок, не бачачи нікого в упор.

З року в рік мій реп собою гордий, його рекорд,

Що дивиться крізь, їхній повний будинок, не бачачи нікого в упор.

З року в рік мій реп із собою строгий, крамольних рядків,

Досить на стільки, що вистачить засипати над собою труну.

Приспів:

Я в мінусах, але на своєму стою.

Все сам, знай, недалекий народ.

Все сам - хайп не дає мені крю.

Виповзаю, коли настає каюк.

Я в мінусах, але на своєму стою.

Все сам, знай, недалекий народ.

Все сам - хайп не дає мені крю.

Виповзаю, коли настає каюк.