Палата наркоманов - H1GH

Тссс.

Я попробую сойти за своего.

На на на на на на на!

На на на на на на на!

На на на на на на на!

(Я знаю, чё надо толпе. Понял?)

На на на на на на на!

В адике, в падике, братики дуют.

Значит нормальные, кстати, кентули.

Бошки вчера, сегодня — химка ништяк,

Брось затирать они Хигха не чтят!

Меня братва просит —

«Делай рэпак нам за два два восемь.»

Наркота не убьёт душу в пацане.

Я пишу об этом, пока это нужно стране.

Дунул и вижу, как пишутся строки.

Я — талант, и мир вижу жестоким!

Отпускает потом вдруг поэта,

Странно — читается только об этом.

Гундим за замут, за громкие тазы.

Гундим за траву.

Запомни азы!

Планчик, рэпчик, нюхаем, дуем.

Припев:

Пока жив, кто ты есть?

Кто ты есть?

Выходы есть, пока жизнь эта есть!

Пока жив, кто ты есть?!

Покажи, что ты здесь!

Пока выходы есть, кто ты есть?

Брат, нам мимо халатного обмана;

Мимо поднятых халатов нимфоманок;

Мимо того отвратного парада.

Выход есть из палаты наркоманов!

Хватит этого бреда!

Привет, страна, где гегемония бесталанных мэтров!

Страна, что видит только достояние в этом!

Нет ни цели, ни идеи, нет нелепее сцены —

И для людей — рэп полноценный сегмент неполноценных.

Рэп-топ обдолбан, иначе, это никто бы не начал!

У них хип-хоп — это планчик, а мой хип-хоп — это панчи!

А!

Рэп меня с детства гнал вон,

Одним словом нарко-рэп — в названии средства «Калгон».

Пропадал, сказать можно, но я не пропал.

Это не красная дорожка, а дряни тропа.

На меня давят коридорами, давят баритонами,

Но пру зная то, что закидают помидорами.

Сам!

Пока могу смеяться — смеюсь,

Как фаны дегенератов стремятся к нулю.

Сам!

Каждый подъ*б переборол,

Этот альбом словно турник — на нём подъем-переворот.

Припев:

Пока жив, кто ты есть?

Кто ты есть?

Выходы есть, пока жизнь эта есть!

Пока жив, кто ты есть?!

Покажи, что ты здесь!

Пока выходы есть, кто ты есть?

Брат, нам мимо халатного обмана;

Мимо поднятых халатов нимфоманок;

Мимо того отвратного парада.

Выход есть из палаты наркоманов!

Пошли, покажу чё там дальше.

Тссс.

Я спробую зійти за свого.

На на на на на на!

На на на на на на!

На на на на на на!

(Я знаю, що треба натовпу. Зрозумів?)

На на на на на на!

В адику, в падику, братики дмуть.

Отже нормальні, до речі, кентулі.

Бошки вчора, сьогодні — хімка ніштяк,

Кінь затирати вони Хігха не шанують!

Мене братва просить—

«Роби репак нам за два два вісім.»

Наркота не вб'є душу в пацані.

Я пишу про це, поки це потрібно країні.

Дунув і бачу, як пишуться рядки.

Я — талант, і світ бачу жорстоким!

Відпускає потім раптом поета,

Дивно - читається тільки про це.

Гундім за замут, за гучні тази.

Гундим за траву.

Запам'ятай ази!

Планчик, репчик, нюхаємо, дуємо.

Приспів:

Поки живий, хто ти є?

Хто ти є?

Виходи є, поки життя це є!

Поки живий, хто ти є?!

Покажи, що ти тут!

Поки що виходи є, хто ти є?

Брате, нам повз халатний обман;

Повз піднятих халатів німфоманок;

Мимо того огидного параду.

Вихід є з палати наркоманів!

Досить цього марення!

Привіт, країна, де гегемонія безталанних метрів!

Країна, що бачить лише надбання в цьому!

Немає ні мети, ні ідеї, немає безглуздішої сцени —

І для людей — реп повноцінний сегмент неповноцінних.

Реп-топ обдовбаний, інакше, це ніхто би не почав!

У них хіп-хоп це планчик, а мій хіп-хоп це панчі!

А!

Реп мене з дитинства гнав геть,

Одним словом нарко-реп — у назві засобу «Калгон».

Пропав, сказати можна, але не пропав.

Це не червона доріжка, а дряні стежка.

На мене тиснуть коридорами, тиснуть баритонами,

Але прузнаючи те, що закидають помідорами.

Сам!

Поки що можу сміятися — сміюся,

Як фани дегенератів прагнуть ¦нуля.

Сам!

Кожен під'б переборов,

Цей альбом немов турнік — на ньому підйом-переворот.

Приспів:

Поки живий, хто ти є?

Хто ти є?

Виходи є, поки життя це є!

Поки живий, хто ти є?!

Покажи, що ти тут!

Поки що виходи є, хто ти є?

Брате, нам повз халатний обман;

Повз піднятих халатів німфоманок;

Мимо того огидного параду.

Вихід є з палати наркоманів!

Пішли, покажу що там далі.