Ночные полёты - H1GH

Нет, я точно жив, вроде зубы колотят…

Тело дрожит, снова ночь глупых пародий…

Я как зомби, что ночью из угла в угол бродит

Мам, пап, я почти с вами, откройте

Я сам не знаю что я бормочу… Это пугает

Тут то ли знаки то ли чушь, как планета другая

Видишь я адекватен, мам!

Да хватит вам!

Мне очень страшно я под одеяло на диван

Панический страх, не могу лежать на месте

Плевать на цифры на часах, давайте будем вместе?!

Изгнать весь хочется шум, я вас очень прошу

Надо мной чёрт что ли какой-то хохочет как шут

Температура под сорок, пропаду без надзора

Не оставят ничего и заберут с позором

Это не сон… нет.

Это с бессонницей ссора

Я про себя бы сам сказал, мол, «он с катушек сорван»

Не забирай меня…

Планета тайн

Улетай.

Страх улетай

Не забирай меня…

Планета тайн

Улетай.

Страх улетай

Всё на каких-то проводах, чёрт возьми.

Причём возник, в голове шум от возни

Не привык, хоть и не первый год я с ним

Холодный пот, чувствуешь… вот, коснись,

Но почему-то чувствую и вижу я только

И после, утром, я смотрел, говорят волком

Никто не понял что у меня за взгляд толком,

Но для родителей он хуже чем разряд тока

Всё тот же мирок, воображение насилует

И притом, изображение красивое

Я тону в этом океане тёмном

И так буду видно страхом угнетённым

Снова затих возглас, ха, следит космос

Меня тянет хотя гулять идти поздно

Открыта дверь, мне страшно, но иду

Способ избавиться от этого не найду

Не забирай меня…

Планета тайн

Улетай.

Страх улетай

Не забирай меня…

Планета тайн

Улетай.

Страх улетай

Не забирай меня…

Планета тайн

Улетай.

Страх улетай

Не забирай меня…

Планета тайн

Улетай.

Страх улетай

Ні, я точно живий, начебто зуби б'ють…

Тіло тремтить, знову ніч дурних пародій…

Я як зомбі, що вночі з кута в кут бродить

Мам, тату, я майже з вами, відкрийте

Я сам не знаю що я бурмочу… Це лякає

Тут то лі знаки то ли нісенітниця, як планета інша

Бачиш я Адекватний, мам!

Так вистачить вам!

Мені дуже страшно я під ковдру на диван

Панічний страх, не можу лежати на місці

Плювати на цифри на годинах, давайте разом?!

Вигнати весь хочеться шум, я вас дуже прошу

Наді мною чорт що або якийсь регоче як блазень

Температура під сорок, пропаду без нагляду

Не залишать нічого і заберуть з ганьбою

Це не сон... ні.

Це з безсоння сварка

Я про себе сам сказав, мовляв, «він з котушок зірваний»

Не забирай мене…

Планета таємниць

Відлітай.

Страх відлітай

Не забирай мене…

Планета таємниць

Відлітай.

Страх відлітай

Все на якихось дротах, чорт візьми.

Причому виник, у голові шум від метушні

Не звик, хоч і не перший рік я з ним

Холодний піт, відчуваєш… ось, торкнись,

Але чомусь відчуваю і бачу я тільки

І після, вранці, я дивився, кажуть вовком

Ніхто не зрозумів що у мені за погляд до ладу,

Але для батьків він гірше ніж розряд струму

Все той же мирок, уяву гвалтує

І притому, зображення гарне

Я тону в цьому океані темному

І так буду видно страхом пригніченим

Знов затих вигук, ха, стежить космос

Мене тягне хоч гуляти іти пізно

Відчинені двері, мені страшно, але іду

Спосіб позбавитися від цього не знайду

Не забирай мене…

Планета таємниць

Відлітай.

Страх відлітай

Не забирай мене…

Планета таємниць

Відлітай.

Страх відлітай

Не забирай мене…

Планета таємниць

Відлітай.

Страх відлітай

Не забирай мене…

Планета таємниць

Відлітай.

Страх відлітай