Мир наоборот - H1GH

Картина глаз колит, однако скотине легко не заплакать,

Но во дворе человека голодного лишь одна кормит собака.

Лают люди, ведь морально виден социум.

Тут собака сбита, человек и дальше едет без эмоций.

Вам это кажется чем-то немногим,

Но бывает двуногий тут четвероногий, а четвероногий двуногий.

В мире людей одна собака только лапу да подаст,

Но теперь не будь уверен, что собака не предаст.

Люди в шоке, негуманной собаке дали в башку,

А в корейском ресторане с людей содрали сто шкур.

Под хвост морали коту, мир перепутан, ведь так?

Не пора ли подумать, где ты тут или там?

Забирают людей от родителей — и не на год, не на сутки,

И они по привычке на привязи, но в телефонной будке.

Собаки губят души арканами, слышны стоны детей,

Ведь перед собачьими олимпиадами тут геноцид бездомных людей.

Припев:

Мир человека с собачьим сердцем

Стал другим начисто — бедолага.

Ведь собака — друг человека,

Но не когда человек — собака.

Мир человека с собачьим сердцем

Стал другим начисто — бедолага.

Ведь собака — друг человека,

Но не когда человек — собака.

Лишь обделённые люди поймут обделенных собак

И одиночество возьмут они с пеленок за факт,

Того, что так и надо, ведь тут мир наоборот

И что среди людей много невиданных пород.

Жизнь им это даст понять, в колоду всех стасовав,

На псарне, где места их в клетке вместо собак.

Где они бы научились, точнее там довелось,

День за днём обгладывать кости и сглатывать злость.

Поймут бывшие люди тогда, заучат, что мозг забывает,

Что собака кусает тогда, когда собакой её обзывают.

Когда самое невыносимое, что станет для всех она псиной

По одной причине того, что помочь сама себе не в силах.

Мир вернёт человека обратно, станет его ему жалко,

Он вернется походкой шаткой, беспородной дворовой шавкой,

Но не хватит им навек,

Повести о том, как стал собакой человек.

Припев:

Мир человека с собачьим сердцем

Стал другим начисто — бедолага.

Ведь собака — друг человека,

Но не когда человек — собака.

Мир человека с собачьим сердцем

Стал другим начисто — бедолага.

Ведь собака — друг человека,

Но не когда человек — собака.

Мир человека с собачьим сердцем

Стал другим начисто — бедолага.

Ведь собака — друг человека,

Но не когда человек — собака.

Мир человека с собачьим сердцем

Стал другим начисто — бедолага.

Ведь собака — друг человека,

Но не когда человек — собака.

Картина око коліт, проте худобі легко не заплакати,

Але у дворі людини голодної лише один годує собака.

Гавкають люди, адже морально видно соціум.

Тут собака збита, людина і далі їде без емоцій.

Вам це здається чимось небагатьом,

Але буває двоногий тут чотириногий, а чотириногий двоногий.

У світі людей один собака тільки лапу та подасть,

Але тепер не будь впевнений, що собака не зрадить.

Люди в шоці, негуманному собаці дали в башку,

А в корейському ресторані з людей здерли сто шкур.

Під хвіст моралі коту, світ переплутаний, так?

Чи не подумати, де ти тут або там?

Забирають людей від батьків — і не на рік, не на добу,

І вони за звичкою на прив'язі, але в телефонній будці.

Собаки гублять душі арканами, чути стогін дітей,

Адже перед собачими олімпіадами тут геноцид безпритульних людей.

Приспів:

Світ людини із собачим серцем

Став іншим начисто — бідолаха.

Адже собака — друг людини,

Але не коли людина — собака.

Світ людини із собачим серцем

Став іншим начисто — бідолаха.

Адже собака — друг людини,

Але не коли людина — собака.

Лише обділені люди зрозуміють обділених собак

І самоту візьмуть вони з пелюнок за факт,

Того, що так і треба, адже тут світ навпаки

І що серед людей багато небачених порід.

Життя ним це дасть зрозуміти, в колоду всіх зіставивши,

На псарні, де місця їх у клітині замість собак.

Де вони би навчилися, точніше там довелося,

День за днем обгладжувати кістки і ковтати злість.

Зрозуміють колишні люди тоді, заучать, що мозок забуває,

Що собака кусає тоді, коли собакою її обзивають.

Коли найнестерпніше, що стане для всіх вона псиною

З однієї причини того, що допомогти сама собі не в силах.

Світ поверне людину назад, стане її їй шкода,

Він повернеться ходою хиткою, безпородною дворовою шавкою,

Але не вистачить ним навік,

Повісті про те, як стала собакою людина.

Приспів:

Світ людини із собачим серцем

Став іншим начисто — бідолаха.

Адже собака — друг людини,

Але не коли людина — собака.

Світ людини із собачим серцем

Став іншим начисто — бідолаха.

Адже собака — друг людини,

Але не коли людина — собака.

Світ людини із собачим серцем

Став іншим начисто — бідолаха.

Адже собака — друг людини,

Але не коли людина — собака.

Світ людини із собачим серцем

Став іншим начисто — бідолаха.

Адже собака — друг людини,

Але не коли людина — собака.