Из глубокого нокдауна - H1GH

Пять утра.

Валит пар изо рта.

Валим не на пары с утра,

На счетах опять кавардак,

Нам бы в ломбард товар не за «так».

В глазах читаем одно (уоу): надо поднимать.

(уоу)

Знаем, это дано, (уоу) и в родных казематах.

(уоу)

Но не как они (ноу) хранение, сбыт.

(ноу)

Сотни попыток.

И все сотни попыток не без светлой головы.

Да я б давно б украл, давно б угнал, как тот или тот, или тот.

Но видит опыт, брат, что точно так не пойдём мы потом далеко.

«Держись, соломинка, держись!"(уоу) Нашей совести клич. (уоу)

Долговой нокдаун… Да да да, с бессонницей в клинч.

Мы не шайка-лейка — своя колейка, душа маленько болит.

Год назад Медведя глаза меркли в пыли вот этих былин.

Займ, братан.

Выручай, я отдам.

Знаешь, ведь я никогда… Что касается дел.

Сами нашли проблем (уоу) и сами затмим пробел (уоу).

Припев:

Брат, почему мы снова лезем в долги?

Брат, почему нам надо вечно копить?

Брат, не хочу я сдохнуть здесь и таким.

Стрельнут наши дела.

Заткнись и терпи.

Нет, братан, мы мимо микро-кредитных организаций.

Сколько волка не корми, как говорится.

Волку не сдаться.

Хоть нас ноги туда вели.

Как вчера, мол сегодня в All in.

Знали явно выход один — наркологичка — онкодиспансер.

Монета убывала (Уоу).

Приболела мать.

(Уоу)

Знал, как это понимать — надо поднимать.

Думал, умножу — «друг"подкинул варик. Загружено на ставку.

Близким называл и пропал с этой нужной, блять, двадцаткой.

Подавись.

Вздерни Марию Магдалену на твоем тату.

А я вылазить продолжал, без крысы на моём борту.

Короче не суть, я вот чё несу.

Мы наломали дров, в этом вольчем лесу.

Средь оп оп опороченных сук.

Нас держит совести сточенный сук.

И мы крутим-вертим суммы, без обмана своих,

Как бы без монет не гнуло (уоу) прямо стоим.

Запомнил навсегда — нет потолков, если нет долгов,

Лишь бы молодой мотор от нервов не заглох.

Припев:

Брат, почему мы снова лезем в долги?

Брат, почему нам надо вечно копить?

Брат, не хочу я сдохнуть здесь и таким.

Стрельнут наши дела.

Заткнись и терпи.

Брат!

О п'ятій ранку.

Падає з рота.

Валимо не на пари з ранку,

На рахунках знову безладдя,

Нам би в ломбард товар не за «так».

У очах читаємо одне (уоу): треба піднімати.

(уоу)

Знаємо, це дано, (уоу) і в рідних казематах.

(уоу)

Але не як вони (ноу) зберігання, збут.

(Ноу)

Сотні спроб.

І всі сотні спроб не без світлої голови.

Так я б давно б украв, давно б угнав, як той чи той, чи той.

Але бачить досвід, брате, що точно так не підемо ми потім далеко.

«Тримайся, соломинко, тримайся!»(уоу) Нашій совісті клич. (уоу)

Борговий нокдаун… Так, так, з безсоння в клінч.

Ми не шайка-лійка — своя колійка, душа трошки болить.

Рік тому Ведмедя очі меркли в пилу ось цих билин.

Займ, братику.

Виручай, я віддам.

Знаєш, адже я ніколи... Що стосується справ.

Самі знайшли проблем (уоу) і самі затьмаримо пробіл (уоу).

Приспів:

Брате, чому ми знову ліземо в борги?

Брате, чому нам треба вічно накопичувати?

Брате, не хочу я здохнути тут і таким.

Стрільнуть наші справи.

Заткнися і терпи.

Ні, брате, ми|мимо мікро-кредитних організацій.

Скільки вовка не корми, як то кажуть.

Вовку не здатися.

Хоч нас туди ноги вели.

Як учора, мовляв сьогодні в All in.

Знали явно вихід один - наркологічка - онкодиспансер.

Монета убувала (Уоу).

Приболіла мати.

(Уоу)

Знав, як це розуміти — треба піднімати.

Думав, помножу — «друг» підкинув варик. Завантажено на ставку.

Близьким називав і зник з цією потрібною, блять, двадцяткою.

Подавись.

Підніми Марію Магдалену на твоєму тату.

А я вилазити продовжував, без щура на моєму борту.

Коротше не суть, я ось що несу.

Ми наламали дров, у цьому вольчому лісі.

Серед оп оп порошених сук.

Нас тримає совісті стічений сук.

І ми крутимо-крутимо суми, без обману своїх,

Як би без монет не гнуло (уоу) прямо стоїмо.

Запам'ятав назавжди - немає стель, якщо немає боргів,

Тільки молодий мотор від нервів не заглох.

Приспів:

Брате, чому ми знову ліземо в борги?

Брате, чому нам треба вічно накопичувати?

Брате, не хочу я здохнути тут і таким.

Стрільнуть наші справи.

Заткнися і терпи.

Брате!