Дом устал от меня - H1GH

Я с детства привык, что в семье средства впритык,

И всегда слышал, мол: «Тратить много могут все, но не ты!»

Забудь тексты, биты, а то тебе станет стыдно потом.

Грезь дипломом, без которого, дескать, ты, б**ло, никто.

Сынок, ну, ей Богу.

Жить на широкую ногу не тем,

Кто отойти от бюджета немного не могут.

Я злюсь, что меня батя так давно назидал,

И мне грустно от того, что мать экономит всегда.

Меня так не воспитать с лихвой.

Да, я видать другой.

Не был попрошайкой.

Да, да меня не подать рукой.

Назвать **анутым — легко, это не тупо прикол,

Ведь чтоб купить ей цветы — я сдавал в скупку телефон.

Я был п***ец каким модным МС, куртку по три года носил.

Урод некрасивый, зато то потом дало сил.

Всегда против канонов, которые против амбиций.

Слушал бы всех, ничего так и не смог бы добиться.

Припев:

Ведь не могу и не хочу так жить!

Хоть чуть-чуть не почувствовав жизнь.

Даже, если назовут чужим — не захочу и не смогу так жить.

Ведь не могу и не хочу так жить!

Хоть чуть-чуть не почувствовав жизнь.

Даже, если назовут чужим — не захочу и не смогу так жить.

Сердце в довесок к словам, я мир сам себе рисовал.

Теперь в долгах лишь тогда, когда в универе завал.

И пусть не верится вам в то, что я смогу до**ра,

Но вы — «Офисный планктон», а я — «Акула пера!»

Мне кажется, совсем дом устал от меня.

Я точно стану тем, кем не стала родня.

Все будет, как хотел быть не устану менять.

И без ваших корочек на ноги встану на днях.

Как в доме мамин и папин я будто в доме — ничей,

Бюджет на данном этапе расписан до мелочей.

Если увидишь меня, не пугайся сонных очей.

Ведь все, что есть на кармане — результат бессонных ночей.

Припев:

Ведь не могу и не хочу так жить!

Хоть чуть-чуть не почувствовав жизнь.

Даже, если назовут чужим — не захочу и не смогу так жить.

Ведь не могу и не хочу так жить!

Хоть чуть-чуть не почувствовав жизнь.

Даже, если назовут чужим — не захочу и не смогу так жить.

Я з дитинства звик, що в сім'ї засоби впритул,

І завжди чув, мовляв: «Тратити багато можуть усі, але не ти!»

Забудь тексти, биті, а тобі стане соромно потім.

Мряю дипломом, без якого, мовляв, ти, б**ло, ніхто.

Синок, ну, їй Богу.

Жити на широку ногу не тим,

Хто відійти від бюджету трохи не можуть.

Я злюсь, що мене батько так давно назидав,

І мені сумно від того, що мати економить завжди.

Мене так не виховати з лишком.

Так, я бачити інший.

Не був жебраком.

Так, так мене не подати рукою.

Назвати **анутим — легко, це не тупо прикол,

Адже щоб купити їй квіти — я здавав у скупку телефон.

Я був якимсь модним МС, куртку по три роки носив.

Потвора некрасива, зате то потім дало сил.

Завжди проти канонів, які проти амбіцій.

Слухав би всіх, нічого так і не зміг би добитися.

Приспів:

Адже не можу і не хочу так жити!

Хоч трохи не відчувши життя.

Навіть якщо назвуть чужим — не захочу і не зможу так жити.

Адже не можу і не хочу так жити!

Хоч трохи не відчувши життя.

Навіть якщо назвуть чужим — не захочу і не зможу так жити.

Серце в доріжку до слів, я світ сам собі малював.

Тепер у боргах лише тоді, коли в університеті завал.

І нехай не віриться вам в те, що я зможу до**ра,

Але ви — «Офісний планктон», а я — «Акула пера!»

Мені здається, зовсім будинок втомився від мене.

Я точно стану тим, ким не стала рідня.

Все буде, як хотів бути не втомлююся міняти.

І без ваших скорин на ноги стану на днях.

Як у будинку мамин і татів я ніби в дому — нічий,

Бюджет на цьому етапі розписаний до дрібниць.

Якщо побачиш мене, не лякайся сонних очей.

Адже все, що є на кишені — результат безсонних ночей.

Приспів:

Адже не можу і не хочу так жити!

Хоч трохи не відчувши життя.

Навіть якщо назвуть чужим — не захочу і не зможу так жити.

Адже не можу і не хочу так жити!

Хоч трохи не відчувши життя.

Навіть якщо назвуть чужим — не захочу і не зможу так жити.