24 как сутки - H1GH

24 за плечами.

Будто сутки, но только суть кино

В том, что к миру сюжетов я причалил,

И мне столько всего было суждено.

Поздняя ночь — дальний восток.

Раннее утро — крайний восторг.

Черпаю жизнь, тут и ложка к обеду.

Вечереет.

Под шелест дотошных советов

Работал, чтоб узнали — литры пота.

И справдлив готэм!

У Фемид икота.

Вечер начат, я в туре, значит до ночи,

думать не мог иначе.

Стрелки указывать вектор спешили и я не сплю,

Двадцать четыре за спиной, я стремился к нулю.

Солнце остыло, я кую свой тихий уют.

Ранняя ночь впереди.

Ждите салют.

Припев:

Ты хотел видеть жизнь?

Она мелькнет.

Будто смотался туда-обратно, одним днем.

Утро.

День.

Ночь.

Что-то новое несло.

Все мои 24, как сутки.

Все 24, как сутки.

Второй Куплет: H1GH

Я влетаю на умном

выражении лица.

Ведь влетая на сумму, подскочили и видели, что утопаю,

Но не покидали ту шхуну.

Злобно смирились.

Вместе тонуть.

Будто ночь Титаника.

Здесь на кону.

В жести канун.

Были буквы/слова, что произносились и всё создавало присутствие.

Руки от осознания, от бессилия и от печали трясутся, но.

Значит 24 в тех сутках номер не отбывал точно я.

Понимал много.

Открывая новое.

И сцена не постановочная.

Я молился, ругался, ценил, смеялся и плакал.

Ох и сволочь же я.

Припев:

Ты хотел видеть жизнь?

Она мелькнет.

Будто смотался туда-обратно, одним днем.

Утро.

День.

Ночь.

Что-то новое несло.

Все мои 24, как сутки.

Все 24, как сутки.

Аутро:

Это были я и мой слог.

Мы не просто заполняли слот.

Выплеснуть остаток дали слов, ну, и тут Остапа понесло

По волнам и знатно так трясло, прям девятым валом наизлом.

Но живу все беды.

Ведь «Аз.

Буки.

Веди"в этой жизни взято ремеслом.

24 за плечами.

Ніби доба, але тільки суть кіно

У тому, що до світу сюжетів я причалив,

І мені стільки всього судилося.

Пізня ніч - далекий схід.

Раннього ранку — крайнє захоплення.

Черпаю життя, тут і ложка до обіду.

Вечірніє.

Під шелест скрупульозних порад

Працював, щоб довідалися — літри поту.

І справедливий готем!

У Фемід гикавка.

Вечір розпочато, я в турі, значить до ночі,

думати не міг інакше.

Стрілки вказувати вектор поспішали і не сплю,

Двадцять чотири за спиною, я прагнув до нуля.

Сонце охололо, я свою тихий затишок.

Рання ніч попереду.

Чекайте на салют.

Приспів:

Ти хотів бачити життя?

Вона майне.

Неначе змотався туди-назад, одним днем.

Ранок.

День.

Ніч.

Щось нове несло.

Усі мої 24, як доба.

Усі 24, як доба.

Другий Куплет: H1GH

Я влітаю на розумному

вираз обличчя.

Адже влітаючи на суму, підскочили і бачили, що потопаю,

Але не залишали ту шхуну.

Зла змирилися.

Разом тонути.

Наче ніч Титаніка.

Тут на кону.

Вже напередодні.

Були літери/слова, що вимовлялися і все створювало присутність.

Руки від свідомості, від безсилля і від печалі трясуться, але.

Значить 24 у тих добах номер не відбував точно я.

Розумів багато.

Відкриваючи нове.

І сцена не постановна.

Я молився, лаявся, цінував, сміявся і плакав.

Ох і сволота ж я.

Приспів:

Ти хотів бачити життя?

Вона майне.

Неначе змотався туди-назад, одним днем.

Ранок.

День.

Ніч.

Щось нове несло.

Усі мої 24, як доба.

Усі 24, як доба.

Аутро:

Це були я і мій склад.

Ми не просто заповнювали слот.

Виплеснути залишок дали слів, ну, і тут Остапа понесло

Похвилях і знатно так трясло, прямий дев'ятим валом назлом.

Але живу всі біди.

Адже «Аз.

Буки.

Веди "в цьому житті взято ремеслом.