Выход - GUF

Ну вот, пожалуй, наверно, это и всё пока.

Всем пока-пока, не буду никого тут напрягать.

Та же Москва-река, над ней те же облака,

Но пластинка на руках свежая, как никак.

Согласен!

Я долго ничего не выпускал.

Решал, думал, ну и пускай, паузу взять можно.

Но пока я, так сказать, находился в отпусках,

С меня сняли скальп, я никому нифига не должен.

Чёрный внедорожник на аварийках у обочины.

Что не говори, а ещё одно большое дело закончено.

Так вот оно что, я предоставляю отчёт.

Аккуратный джони скручен, в темноте огонечек.

Ну чё, ещё строчек двенадцать и всё готово.

Не считая сведения, обложки и всего остального.

Всем до скорого, у меня всё ровно.

Сейчас это надоест и я приступлю по новой, к четвертому.

Так здорово, что всё именно так.

И я не щемлю никуда по будням к десяти утра.

Такой расклад меня радует и я намерен продолжать.

Делать всё, чтоб меня продолжал радовать расклад.

Десять лет назад я тоже выезжал за МКАД.

Но только когда ехал на дачу - теперь же всё иначе.

Я побывал во многих разных городах.

Благодаря этому качу, а это значит - это что-то значит.

Рэпчик и планчик, планчик и рэпчик.

Все мы стали старше, раньше всё было легче.

Пока барыги банчили - платить нам было нечем.

Мы оттачивали панчи и шлялись по Замоскворечью.

Погода снова шепчет, как и в 2005-ом.

Мы тогда с парнями стояли у самого старта.

Не было ни продюсера, ни контрактов.

Было много азарта и CENTR, где была только правда.

Ещё не было сканка, грайндеров, блантов.

Была травка, бутылка флагмана и нас была банда.

Там воняло андерграундом и нам ничего не надо было.

Но между городами были провода.

Да ладно, проехали, ведь мы тут, а не там.

Смех смехом, но этот репчик далеко не х*ета.

Картавые помехи поверх бита.

Не по дехе на ваших ордах, это игра именно та.

Всем сайонара, братва, всех был рад.

Я сорри, если что не так, два ноль один два.

Москва, мира вам, всех благ, one love.

Чёрный квадрат курсирует где-то по дворам.

Ну ось, мабуть, це і все поки що.

Всім поки що, не буду нікого тут напружувати.

Та ж Москва-ріка, над нею ті ж хмари,

Але платівка на руках свіжа, як ніяк.

Згоден!

Я довго не випускав нічого.

Вирішував, думав, та й нехай, паузу взяти можна.

Але поки я, так би мовити, був у відпустках,

З мене зняли скальп, я нікому ніфіга не винен.

Чорний позашляховик на аварійках на узбіччі.

Що не кажи, а ще одна велика справа закінчена.

Так ось воно що, я надаю звіт.

Акуратний джоні скручений, у темряві вогник.

Ну че, ще рядків дванадцять і все готове.

Крім відомості, обкладинки та іншого.

Усім до швидкого, у мене все одно.

Зараз це набридне і я приступлю до нової, до четвертої.

Так здорово, що саме так.

І я не щемлю нікуди по буднях до десятої ранку.

Такий розклад мене тішить і я маю намір продовжувати.

Робити все, щоб мене продовжував тішити розклад.

Десять років тому я теж виїжджав за МКАД.

Але тільки коли їхав на дачу – тепер все інакше.

Я побував у багатьох різних містах.

Завдяки цьому качу, а це означає – це щось означає.

Репчик та планчик, планчик та репчик.

Всі ми стали старшими, раніше все було легше.

Поки бариги банчили - платити нам не було чим.

Ми відточували панчі і вешталися Замоскворіччям.

Погода знову шепоче, як і 2005-го.

Ми тоді з хлопцями стояли біля самого старту.

Не було ані продюсера, ані контрактів.

Було багато азарту та CENTR, де була тільки правда.

Ще не було сканку, грайндерів, блантів.

Була трава, пляшка флагмана, і нас була банда.

Там смерділо андерграундом і нам нічого не треба було.

Але між містами були дроти.

Та гаразд, проїхали, адже ми тут, а не там.

Сміх сміхом, але цей ріпчик далеко не х * ета.

Картаві перешкоди поверх біта.

Не з дихання на ваших ордах, це гра саме та.

Всім сайонара, братва, всіх був радий.

Я соррі, якщо не так, два нуль один два.

Москва, миру вам, всіх благ, one love.

Чорний квадрат курсує десь дворами.