Письмо домой - GUF

Как-то так...

Есть отличный проверенный способ для передачи мыслей —

Берёшь бумагу, ручку и пишешь письма.

Когда надо что-то сказать, но молчишь и злишься.

Хочешь, но боишься.

Садишься и пишешь письма.

Не стоит бежать на почту искать конверт,

Клеить марку, вспоминать индекс — тоже не надо.

Достаточно написать всё откровенно.

Листик спрятать и вскоре ждите результата.

Вы увидите, очень быстро адресат получит импульсы.

Посыл под корку с заложенным смыслом.

Он, скорее всего, вас даже и не вычислит,

Но сразу же поймёт, что по-прежнему вы с ним.

Может это вымысел?

Я пока не выяснил,

Но есть некая сила в бумаге и чернилах.

Я помню декабрь, когда весь дым осел —

Это всё, что у меня было, когда люто крыло.

Представьте: зима, уютный трехэтажный домик

С бассейном, бильярдом в ближайшем Подмосковье.

На втором этаже горит лампа настольная,

Там, в комнате соломенной пишу письмо домой.

Тут момент не простой.

Ну, и ладно.

Я люблю правду, а ещё люблю себя оправдывать.

И может я покажусь слегка неадекватным,

Но я показываю вам, как делать не надо.

Не ругайте себя за прошлое, совсем скоро рассеется дым.

Я так хотел быть хоть раз хорошим, но опять оказался плохим.

Я с моста монетку подброшу, она исчезнет в темноте Москвы-реки.

Я так хочу быть хорошим, но не получается, прикинь.

Здравствуйте, маленькие мои, самые любимые!

Ну, вы же в курсе, что папа у вас полный дебил.

Я поступил невероятно некрасиво,

Когда слился и оставил вас на целый месяц одних.

После очередных выходных, я послушал свои мысли,

И захотелось убежать от них.

Посреди возни у меня вопрос возник:

«Притормози, кое-что надо прояснить.»

Дорогая, на этот раз удивляться нечему.

Я вернусь сразу, как только они меня подлечат.

И ещё... хотел пообещать, что всё будет круто.

Но не буду.

Сейчас время трудное.

Хорошо, что я пишу отсюда

Всем нам на пользу пойдут эти 28 суток.

Я вас люблю больше всего на свете,

Но иногда попадаю в старые добрые сети.

Если надо, я готов объехать экватор на велике,

Ради своей микро семейки.

Вы не поверите или сделаете вид хотя бы.

Я ведь могу быть самым лучшим мужем и папой.

Уже пора бы в собственной жизни принять участие.

Девочка, если ты будешь плакать, то только от счастья.

Я вёл себя ужасно и полностью согласен,

Но я нуждаюсь в ещё одном последнем шансе.

Не ругайте себя за прошлое, совсем скоро рассеется дым.

Я так хотел быть хоть раз хорошим, но опять оказался плохим.

Я с моста монетку подброшу, она исчезнет в темноте Москвы-реки.

Я так хочу быть хорошим, но не получается, прикинь.

Улыбнись, бусь, погрустили и хватит, всё.

Я вернусь через три недели и все наладится.

И если я уже решил пойти на это сам,

Значит я хочу меняться и ты почувствуешь разницу.

Всего два абзаца, вот и всё, пожалуй.

Хорошо, что это письмо я никуда не отправлю.

И вдруг я почувствовал себя гораздо лучше

Жаль только, что Айза его не получит.

Не ругайте себя за прошлое, совсем скоро рассеется дым.

Я так хотел быть хоть раз хорошим, но опять оказался плохим.

Я с моста монетку подброшу, она исчезнет в темноте Москвы-реки.

Я так хочу быть хорошим, но не получается, прикинь.

Якось так...

Є відмінний перевірений спосіб передачі думок.

Береш папір, ручку та пишеш листи.

Коли треба щось сказати, але мовчиш і злишся.

Хочеш, але боїшся.

Сідаєш і пишеш листи.

Не варто бігти на пошту шукати конверт,

Клеїти марку, згадувати індекс теж не треба.

Достатньо написати все відверто.

Листок сховати і незабаром чекайте на результат.

Ви побачите, що дуже швидко адресат отримає імпульси.

Посил під кірку із закладеним змістом.

Він, швидше за все, вас навіть і не вирахує,

Але відразу зрозуміє, що, як і раніше, ви з ним.

Може це вигадка?

Я поки що не з'ясував,

Але є якась сила в папері та чорнилі.

Я пам'ятаю грудень, коли весь дим осів.

Це все, що я мав, коли люто крило.

Уявіть: зима, затишний триповерховий будиночок

З басейном, більярдом у найближчому Підмосков'ї.

На другому поверсі світиться лампа настільна,

Там, у солом'яній кімнаті пишу листа додому.

Тут момент не простий.

Ну і добре.

Я люблю правду, а люблю себе виправдовувати.

І може я здаюся трохи неадекватним,

Але я показую вам, як не треба робити.

Не лайте себе за минуле, зовсім скоро розсіється дим.

Я так хотів бути хоч раз добрим, але знову виявився поганим.

Я з мосту монетку підкину, вона зникне у темряві Москви-річки.

Я так хочу бути хорошим, але не виходить, прикинь.

Здрастуйте, маленькі мої, найулюбленіші!

Ну, ви ж знаєте, що тато у вас повний дебіл.

Я вчинив неймовірно некрасиво,

Коли злився і залишив вас на цілий місяць самих.

Після чергових вихідних я послухав свої думки,

І захотілося втекти від них.

Посеред метушні у мене питання виникло:

«Пригальмуй, дещо треба прояснити.»

Дорога, цього разу дивуватися нема чому.

Я повернуся відразу, як вони мене підлікують.

І ще… хотів пообіцяти, що все буде круто.

Але не буду.

Нині час важкий.

Добре, що я пишу звідси

Усім нам на користь підуть ці 28 діб.

Я вас люблю найбільше у світі,

Але іноді потрапляю до старих добрих сіток.

Якщо треба, я готовий об'їхати екватор на велосипеді,

Заради своєї мікросімейки.

Ви не повірите або вдасте хоча б.

Адже я можу бути найкращим чоловіком і татом.

Вже час би у своєму житті взяти участь.

Дівчинка, якщо ти плакатимеш, то тільки від щастя.

Я поводився жахливо і повністю згоден,

Але я потребую ще одного останнього шансу.

Не лайте себе за минуле, зовсім скоро розсіється дим.

Я так хотів бути хоч раз добрим, але знову виявився поганим.

Я з мосту монетку підкину, вона зникне у темряві Москви-річки.

Я так хочу бути хорошим, але не виходить, прикинь.

Усміхнися, буся, посумували і вистачить, все.

Я повернуся за три тижні і все налагодиться.

І якщо я вже вирішив піти на це сам,

Значить я хочу змінюватись і ти відчуєш різницю.

Усього два абзаци, от і все, мабуть.

Добре, що цього листа я нікуди не відправлю.

І раптом я відчув себе набагато краще

Жаль тільки, що Айза його не отримає.

Не лайте себе за минуле, зовсім скоро розсіється дим.

Я так хотів бути хоч раз добрим, але знову виявився поганим.

Я з мосту монетку підкину, вона зникне у темряві Москви-річки.

Я так хочу бути хорошим, але не виходить, прикинь.