Для неё 2 - GUF

Е

Москва

Ай, ага

Походу, правда что-то поменялось

Москва раньше никогда меня не напрягала

Или этого сам не замечал я

Но как-то тесно стало, народу везде навалом

У всех недовольное ебало, серое небо достало

Эти пробки — девять баллов

А раньше для счастья было надо так мало

Покормить уток, которые плавали в обводном канале

Я вспоминаю, как стою и жду трамвай

Мне где-то лет восемь и метель нереальная

Только светать начинает, я в школу опять опаздаю (Ха-ха-ха)

А я стою и тупо улыбаюсь

Как-то печально всё это, может быть дело во мне?

Я обожаю центр, но живу хуй знает, где

Охота побыть в тишине, где никого рядом нет

И мне кажется, я знаю ответ

Дорогая, скажи, что с тобой?

Почему последние годы ты какая-то грустная?

Ты знаешь, какая между нами любовь

Но ведь ты тоже по-любому это чувствуешь

Ты стала какая-то неприветливая, злая

Шаг влево, шаг вправо, побег

Я тебя, как никто, обожаю

Но я надеюсь, что скоро лучше станет тебе

Всё было абсолютно нормально

Ровно до тех пор, пока меня не узнавали (Ай)

Я забыл про трамвай, забыл про метро

Я ненавижу внимание, но сейчас речь не о том (А)

Вы знаете, как я люблю свой город

Как я им горжусь и насколько мне он дорог

Но я заныкался километров за сорок

И в МСК бываю в неделю максимум тройку раз

Меня стали бесить соседи

Стали раздражать во дворе вечно орущие дети

У меня есть квартирка, но она очень маленькая

Такая, чисто условия для существования

Я бы может и хотел себе большую на районе у бабули (А)

Но, боюсь, не накоплю я

Хотя, накопить-то смогу, но возьму что-нибудь другое

Райончик, I'm sorry

Дорогая, скажи, что с тобой?

Почему последние годы ты какая-то грустная?

Ты знаешь, какая между нами любовь

Но ведь ты тоже по-любому это чувствуешь

Ты стала какая-то неприветливая, злая

Шаг влево, шаг вправо, побег

Я тебя, как никто, обожаю

Но я надеюсь, что скоро лучше станет тебе

Я хочу встретить старость на берегу моря

Иногда прилетать по делам домой

Вместо рэпа уже будет кое-что другое

В руке стаканчик Негрони, я слушаю прибой

Город родной начал как-то давить

И теперь я понимаю своих родителей

Они однажды решили обстановку сменить

И остались жить там, где им было офигительно

А может дело в климате, а не в Москве

Согласитесь, ведь у нас мало витамина D

Зато полно гостей, добро пожаловать

Заходите, присаживайтесь, мы тут рады всем

На башке капюшон, на лице маска

Сильный снег пошёл, на улице минус семнадцать

Надо пробежаться от брички до Азбуки

По быстрому затарится, а вообще охота съебаться

Дорогая, скажи, что с тобой?

Почему последние годы ты какая-то грустная?

Ты знаешь, какая между нами любовь

Но ведь ты тоже по-любому это чувствуешь

Ты стала какая-то неприветливая, злая

Шаг влево, шаг вправо, побег

Я тебя, как никто, обожаю

Но я надеюсь, что скоро лучше станет тебе

Е

Москва

Ай, ага

Походу, правда, щось змінилося

Москва раніше ніколи мене не напружувала

Або цього сам не помічав я

Але якось тісно стало, народу скрізь навалом

У всіх незадоволене ебало, сіре небо дістало

Ці пробки – дев'ять балів

А «раніше» для «щастя було треба» так мало

Годувати качок, які плавали в обвідному каналі

Я згадую, як стою і чекаю на трамвай

Мені десь років вісім і хуртовина нереальна

Тільки світати починає, я в школу знову спізнюся (Ха-ха-ха)

А я стою і тупо усміхаюся

Якось сумно все це, можливо справа в мені?

Я обожнюю центр, але живу хуй знає, де

Полювання побути в тиші, де нікого поряд немає

І мені здається, я знаю відповідь

Дорога, скажи, що з тобою?

Чому останні роки ти якась сумна?

Ти знаєш, яке між нами кохання

Але ж ти теж по-любому це відчуваєш

Ти стала якась непривітна, зла

Крок вліво, крок вправо, втеча

Я тебе, як ніхто, обожнюю

Але я сподіваюся, що незабаром краще стане тобі

Все було абсолютно нормально

Рівно доти, доки мене не впізнали (Ай)

Я забув про трамвай, забув про метро

Я ненавиджу увагу, але зараз не про те (А)

Ви знаєте, як я люблю своє місто

Як я ним пишаюся і наскільки мені він дорогий

Але я занікався кілометрів за сорок

І в МСК буваю на тиждень максимум трійку разів

Мене стали дратувати сусіди

Стали дратувати у дворі вічно кричучі діти

Я маю квартирку, але вона дуже маленька

Така, як умови для існування

Я б може і хотів собі велику на районі бабусі (А)

Але, боюся, не накопичу я

Хоча, накопичити зможу, але візьму щось інше

Райончик, I'm sorry

Дорога, скажи, що з тобою?

Чому останні роки ти якась сумна?

Ти знаєш, яке між нами кохання

Але ж ти теж по-любому це відчуваєш

Ти стала якась непривітна, зла

Крок вліво, крок вправо, втеча

Я тебе, як ніхто, обожнюю

Але я сподіваюся, що незабаром краще стане тобі

Я хочу зустріти старість на березі моря

Іноді прилітати у справах додому

Замість репу вже буде щось інше

У руці стаканчик Негроні, я слухаю прибій

Місто рідне почало якось тиснути

І тепер я розумію своїх батьків

Вони одного разу вирішили обстановку змінити

І залишилися жити там, де їм було офігительно

А може, справа в кліматі, а не в Москві

Погодьтеся, адже у нас мало вітаміну D

Зате повно гостей, ласкаво просимо

Заходьте, сідайте, ми тут раді всім

На голові капюшон, на обличчі маска

Сильний сніг пішов, на вулиці мінус сімнадцять

Потрібно пробігтися від брички до Азбуки

По швидкому затариться, а взагалі полювання з'їбатися

Дорога, скажи, що з тобою?

Чому останні роки ти якась сумна?

Ти знаєш, яке між нами кохання

Але ж ти теж по-любому це відчуваєш

Ти стала якась непривітна, зла

Крок вліво, крок вправо, втеча

Я тебе, як ніхто, обожнюю

Але я сподіваюся, що незабаром краще стане тобі