Распорядок дня - GUF

Я не знаю с чего начать, но такая фигня

У меня, так сказать, нету никакого распорядка дня.

Точней нету как такового,

И этот мир я всю дорогу вижу слегка по-другому.

Я не езжу к девяти утра в свою пыльную конторку,

Почти никогда не стою в пробках.

И в будни могу позволить себе

Вырубаться рано утром, потом дрыхнуть до семи вечера.

Да, нам рэперам всегда делать нечго

Зато у нас всегда че.

И если я отдыхаю, пока работает народ

Значит, скоро появится тречок, который кого-то качнет.

Произойдет это реально скоро,

Ближе к концу недели.

Бай бай, мой огромный город.

Я двигаю к тем, кто в теме, кто хочет, чтобы рэпчик звучал

По этой причине я не сплю по ночам.

Вот почему я не выключал ночник все эти дни,

Чтоб в выходные качались они.

И когда я вижу, что все остались довольны

Я закрываю свой черный чемоданчик с микрофоном.

И я понятия не имею куда, меня приведут слова поверх бита.

Самолеты или поезда.

Боже, дай сил запомнить эти города.

И я понятия не имею куда, меня приведут слова поверх бита.

Самолеты или поезда.

Боже, дай сил запомнить эти города.

И со спокойной душой я иду общаться

С местной шпаной, чтобы почитать и начитаться.

Это не братство и далеко не секта,

Потом я замечаю, что за окном восход

О!

Надо бегом щемить в аэропорт.

Як-40, ништяк.

Другой город ждет.

Извините, не будите, если у вас тут кормят.

Посадка.

Взлет.

Вроде в норме.

Как здоровье?

Новая травка.

Держи (ра?), дерни чемоданчик черный.

Кто-то с кем-то знакомит,

Давай, чтобы всех проперло.

Ни пуха — к черту!

Жмут руки люди разных возрастов,

Потом вещи в сумке gufo, опаздываем и мимо постов

По шурику на грузаке или на субарике,

Блин, спасибо за музыку.

Парни, (да вы запарили?).

И я понятия не имею куда, меня приведут слова поверх бита.

Самолеты или поезда.

Боже, дай сил запомнить эти города.

И я понятия не имею куда, меня приведут слова поверх бита.

Самолеты или поезда.

Боже, дай сил запомнить эти города.

Алло, дорогая.

А ты не знаешь случайно,

Куда я прилетаю: во Внуково или в шарик?

А, спасибо.

Я постараюсь без опозданий,

Аккуратней там давай.

Да меня вроде парни встречают.

Где-то во второй половине дня, в понедельник

Я еле-еле достигаю достигаю пункта назначения.

Теплая постель и чай с печеньем,

Но бывает меня отключает прямо перед телеком.

Бывает и я открываю глаза,

Только поздним вечером вторника.

Никуда не иду, никуда не еду

Занимаюсь домашним бредом.

Я жду среду.

Я не об этом, я о распорядке дня

У меня его нету, да и не будет никогда.

Да и меня прет такая жизнь без календаря и без часов,

Смотри, еще один тречок готов.

И я понятия не имею куда, меня приведут слова поверх бита.

Самолеты или поезда.

Боже, дай сил запомнить эти города.

И я понятия не имею куда, меня приведут слова поверх бита.

Самолеты или поезда.

Боже, дай сил запомнить эти города.

Я не знаю з чого почати, але така фігня

У мене, так би мовити, немає ніякого розпорядку дня.

Точніше немає як такого,

І цей світ я всю дорогу бачу трохи по-іншому.

Я не їду до дев'ятої ранку в свою курну конторку,

Майже ніколи не стою в пробках.

І в будні можу дозволити собі

Вирубуватися рано вранці, потім спати до сьомої вечора.

Так, нам реперам завжди робити нічого

Зате у нас завжди че.

І якщо я відпочиваю, поки працює народ

Значить, скоро з'явиться тречок, який когось хитне.

Станеться це реально скоро,

Ближче до кінця тижня.

Бай бай, моє величезне місто.

Я рухаю до тих, хто в темі, хто хоче, щоб репчик звучав

З цієї причини я не сплю по ночах.

Ось чому я не вимикав нічник усі ці дні,

Щоб у вихідні гойдалися вони.

І коли я бачу, що всі залишилися задоволені

Я закриваю свою чорну валізку з мікрофоном.

І я поняття не маю куди, мене приведуть слова поверх біта.

Літаки або поїзди.

Боже, дай сил запам'ятати ці міста.

І я поняття не маю куди, мене приведуть слова поверх біта.

Літаки або поїзди.

Боже, дай сил запам'ятати ці міста.

І зі спокійною душею я йду спілкуватися

З місцевою шпаною, щоб почитатися і начитатися.

Це не братство і далеко не секта,

Потім я помічаю, що за вікном схід

О!

Треба бігом щеміти в аеропорт.

Як-40, ніштяк.

Інше місто чекає.

Вибачте, не будіть, якщо у вас тут годують.

Посадка.

Зліт.

Начебто в нормі.

Як здоров'я?

Нова трава.

Тримай (ра?), дерни валізку чорну.

Хтось із кимось знайомить,

Давай, щоби всіх проперло.

Ні пуху — до біса!

Тиснуть руки люди різного віку,

Потім речі в сумці gufo, запізнюємося і мимо постів

Шуриком на вантажі або на субарику,

Блін, дякую за музику.

Хлопці, (так ви запарили?).

І я поняття не маю куди, мене приведуть слова поверх біта.

Літаки або поїзди.

Боже, дай сил запам'ятати ці міста.

І я поняття не маю куди, мене приведуть слова поверх біта.

Літаки або поїзди.

Боже, дай сил запам'ятати ці міста.

Алло, люба.

А ти не знаєш випадково,

Куди я прилітаю: у Внуково чи в кульку?

А Дякую.

Я постараюся без запізнень,

Акуратніше там давай.

Так мене як хлопці зустрічають.

Десь у другій половині дня, у понеділок

Я ледве досягаю досягаю пункту призначення.

Тепле ліжко і чай з печиво,

Але буває мене відключає прямо перед телеком.

Буває і я відкриваю очі,

Тільки пізно увечері вівторка.

Нікуди не йду, нікуди не їду

Займаюся домашнім маренням.

Я чекаю середу.

Я не про це, я про розпорядок дня

У мене його немає, так і не буде ніколи.

Так і мене таке життя без календаря і без годин,

Дивись, ще один трек готовий.

І я поняття не маю куди, мене приведуть слова поверх біта.

Літаки або поїзди.

Боже, дай сил запам'ятати ці міста.

І я поняття не маю куди, мене приведуть слова поверх біта.

Літаки або поїзди.

Боже, дай сил запам'ятати ці міста.