До ста - GUF

Между Яузой и Кузней, по середине моста,

Остановлюсь и досчитаю до ста —

Пусть они думают, что я устал,

Но это чувство у меня неспроста!

Я убежусь, нету ли за мной хвоста,

Глазами пробегусь по кустам.

Достану сигу, но курить не стану;

Пугают даже родные места.

Я все больше боюсь подстав.

Больше, вообще, не ношу с собой стафф.

Для себя решил «Ладно, уж раз так —

Это ужасно, то никакой я не раста!»

Тут наказывают ласково.

Тут, без мазы — это Москва;

Она будет строить глазки вам,

Но не собирается потом вытаскивать.

Прошу по-братски, а,

Пытайтесь хотя бы максимально замаскировать;

Чтобы не было потом, типа «Где этот?»

«Ну как его?»

«По-моему, под Кировом».

Желаю мира вам!

По традиции, продолжаю сам себя цитировать.

Есть квартира, и там 200 килограмм,

Но я пока ездить туда не планировал.

Вокруг палево!

Как же достали вы!

Пора сваливать!

Я больше не с вами!

Вокруг палево!

Как же достали вы!

Пора сваливать!

Я больше не с вами!

Вокруг палево!

Как же достали вы!

Пора сваливать!

Я больше не с вами!

Я слышу голоса чертей.

Вижу их глаза, они блестят в темноте.

Видимо, я сам так захотел.

Придется доказать им, что они связались не с тем.

Старая краска отлетает с обшарпанных стен.

На лицах — маски, за спиной — вой серен.

Я им помешаю сегодня вернуться в отдел.

Погода решает, хороший был сегодня день.

Мне интересно, чем я их так задел?

На полу несколько тел, и у всех — огнестрел.

Была идея, но пошло по беспределу.

Я был везде, теперь х*й, кто знает, где я!

Продолжаю оставаться худым.

Обожаю пускать дым.

Меня не устрашают размеры твоей бороды.

Мы кое-что решаем, на подхвате — молодые!

Вокруг палево!

Как же достали вы!

Пора сваливать!

Я больше не с вами!

Вокруг палево!

Как же достали вы!

Пора сваливать!

Я больше не с вами!

Вокруг палево!

Как же достали вы!

Пора сваливать!

Я больше не с вами!

Між Яузою і Кузней, посередині мосту,

Зупинюся і дорахую до ста—

Нехай вони думають, що я втомився,

Але це почуття у мене неспроста!

Я переконаюся, немає за мною хвоста,

Очима пробігуся по кущах.

Дістану сигу, але курити не стану;

Лякають навіть рідні місця.

Я все більше боюся підстав.

Більше, взагалі, не ношу з собою стафф.

Для себе вирішив «Гаразд, вже так—

Це жахливо, то ніякого я не расту!»

Тут карають лагідно.

Тут, без мази - це Москва;

Вона буде будувати очі вам,

Але не збирається потім витягувати.

Прошу по-братськи, а,

Намагайтеся хоча б максимально замаскувати;

Щоб не було потім, типу «Де цей?»

«Ну як його?»

"По-моєму, під Кіровом".

Бажаю вам миру!

За традицією, продовжую сам себе цитувати.

Є квартира, і там 200 кілограм,

Але я поки їздити туди не планував.

Навколо палево!

Як ви дістали!

Час звалювати!

Я більше не з вами!

Навколо палево!

Як ви дістали!

Час звалювати!

Я більше не з вами!

Навколо палево!

Як ви дістали!

Час звалювати!

Я більше не з вами!

Я чую голоси чортів.

Бачу їх очі, вони блищать у темряві.

Мабуть, я сам так захотів.

Доведеться довести їм, що вони зв'язалися не з тим.

Стара фарба відлітає з обшарпаних стін.

На обличчях - маски, за спиною - виття серен.

Я ним перешкоджу сьогодні повернутися до відділу.

Погода вирішує, чи гарний був сьогодні день.

Мені цікаво, чим я їх так зачепив?

На підлозі кілька тіл, і у всіх — вогнестріл.

Була ідея, але пішло по беззаконню.

Я був скрізь, тепер х*й, хто знає, де я!

Продовжую залишатися худим.

Люблю пускати дим.

Мене не лякають розміри твоєї бороди.

Ми дещо вирішуємо, на підхваті молоді!

Навколо палево!

Як ви дістали!

Час звалювати!

Я більше не з вами!

Навколо палево!

Як ви дістали!

Час звалювати!

Я більше не з вами!

Навколо палево!

Як ви дістали!

Час звалювати!

Я більше не з вами!