Дно - GUF

Припев:

Когда мне очень плохо или слишком хорошо —

Я делаю вздох и погружаюсь на самое дно.

Оно напоминает мне о том, что я из себя представляю,

И откуда я сюда пришел.

Бывает да, грущу иногда, тогда я отключаюсь и перемещаю себя туда.

Хотябы лет на 10 назад.

Февраль — е*аный месяц, меня все бесит, закрываю глаза.

Ну что же доброй ночи мое опасное прошлое, гораздо по проще все было бы тогда у

Алеши.

А вон кстати похожие, и он сегодня был хороший.

Не торопясь идет под проливным

дождем.

Настрой, что надо оставил на завтра,

Между четвертым и пятым за рамой там припрятал.

Дома стандартно и все ожидаемо.

Телек шепит, Томи храпит, идет трепет экрана.

Он плавно проник в свою мини комнатушку.

На диванчике залип в полу мраке заварил плюшку.

Потом другую, набрал каким-то подружкам.

Они его слили тут же, но так даже будет лучше.

Припев:

Когда мне очень плохо или слишком хорошо —

Я делаю вздох и погружаюсь на самое дно.

Оно напоминает мне о том, что я из себя представляю,

И откуда я сюда пришел.

Просыпаться ранова-то, он достал пару ваток.

Повтор «Дома 2», стакан морса ягодного.

Прозвон ребятам, узнал о вариантах.

Поиски пятихаты и опять куда-то туда.

Из бабулиной двушки, пулей до Юшки.

Там Илюшка вчера троих, плющело на полторушку.

Так можно продолжать очень долго вспоминать сколько народу

осталось под сугробами, но толку?

И бывает, когда меня тянет похулиганить.

Перед лицом всплывают лица тех, кого потеряли.

Сейчас, когда меня что-то не устраивает —

Я вспоминаю о тех временах, и сразу же успокаиваюсь.

И чтобы не происходило помню об одном:

Нет места более противного, чем это дно.

Это было давно, щас все по-другому.

Я не знаю, что должно произойти, чтобы я угорел по-злому.

Низкий поклон моему району за старую школу.

Но я отошел в сторону, шевелюсь по закону.

Хочу попробывать пожить по-другому,

Но сумеречная зона всегда на состоянии созвона.

Припев:

Когда мне очень плохо или слишком хорошо —

Я делаю вздох и погружаюсь на самое дно.

Оно напоминает мне о том, что я из себя представляю,

И откуда я сюда пришел.

Когда мне очень плохо или слишком хорошо —

Я делаю вздох и погружаюсь на самое дно.

Оно напоминает мне о том, что я из себя представляю,

И откуда я сюда пришел.

И откуда я сюда пришел.

Приспів:

Коли мені дуже погано чи занадто добре—

Я роблю подих і занурююсь на саме дно.

Воно нагадує мені про те, що я з себе уявляю,

І звідки я прийшов.

Буває так, сумую іноді, тоді я відключаюсь і переміщаю себе туди.

Хоча б років на 10 тому.

Лютий— є*аний місяць, мене все дратує, заплющую очі.

Ну що доброї ночі моє небезпечне минуле, набагато простіше все було би тоді у

Альоші.

А він до речі схожі, і сьогодні був хороший.

Не поспішаючи йде під зливою

дощем.

Настрій, що треба залишив на завтра,

Між четвертим і п'ятим за рамою там приховав.

Вдома стандартно і все очікувано.

Телевік шепоче, Томі хропе, йде трепет екрану.

Він плавно проник у свою міні кімнатку.

На диванчику залип у полу темряві заварив плюшку.

Потім іншу, набрав якимсь подружкам.

Вони його злили тут, але, так навіть буде краще.

Приспів:

Коли мені дуже погано чи занадто добре—

Я роблю подих і занурююсь на саме дно.

Воно нагадує мені про те, що я з себе уявляю,

І звідки я прийшов.

Прокидатися рано, він дістав пару ваток.

Повторення «Дома 2», склянка морсу ягідного.

Продзвін хлопцям, дізнався про варіанти.

Пошуки п'ятихати і знову кудись туди.

Із бабусиної двійки, кулею до Юшки.

Там Ілюшка вчора трьох, плющело на полторушку.

Так можна продовжувати дуже довго згадувати скільки народу

залишилося під кучугурами, але толку?

І буває, коли мене тягне похуліганити.

Перед обличчям виринають особи тих, кого втратили.

Зараз, коли мене щось не влаштовує—

Я згадую про ті часи, і відразу ж заспокоююся.

І щоб не відбувалося пам'ятаю про одне:

Немає місця більш неприємного, ніж це дно.

Це було давно, зараз все по-іншому.

Я не знаю, що має статися, щоб я пригорів по злому.

Низький уклін мого району за стару школу.

Але я відійшов убік, ворушуся по закону.

Хочу спробувати пожити по-іншому,

Але сутінкова зона завжди на стані дзвона.

Приспів:

Коли мені дуже погано чи занадто добре—

Я роблю подих і занурююсь на саме дно.

Воно нагадує мені про те, що я з себе уявляю,

І звідки я прийшов.

Коли мені дуже погано чи занадто добре—

Я роблю подих і занурююсь на саме дно.

Воно нагадує мені про те, що я з себе уявляю,

І звідки я прийшов.

І звідки я прийшов.