Motorek - Grzegorz Turnau

Żyjesz i jesteś meteorem

Lata całe tętni ciepła krew

Rytmy wystukuje maleńki w piersiach motorek

Od mózgu do ręki biegnie drucik nie nerw

Jak na mechanizm przystało myśli masz ryte w metalu

Krążą po dziwnych kółkach, nigdy nie wyjdą z tych kółek

Jesteś system mechanicznie doskonały

Jesteś system mechanicznie doskonały

Nagle coś się zepsuło…

Oto płaczesz, po kątach trudno znaleźć przeszły tydzień

Linie proste falują, zamiast kwadratów romby

W każdym głosie słychać

W całym bezwstydzie ostatecznego dnia trąby

Otworzyły się oczy niebieskie

Widzą razem witrynę sklepową i sąd

Przenika się nawzajem tłum

Archanioły i ludzie, archanioły i ludzie

Chmurne morze faluje przez ląd

Ulicami wskroś tramwaje w poprzek

Suną mgliste rydwany, suną mgliste rydwany

Pod mostami różowe błyskawice, choć grudzień

Otworzyły się oczy niebieskie

Otworzyły się oczy niebieskie

Widzisz siebie — marynarza w Azji

A zarazem trzyletniego, pięcioletniego chłopca

Na warszawskim podwórku

Na warszawskim podwórku

I siebie przed maturą w gimnazjum

Namnożyło się tych postaci, namnożyło się tych postaci

Stoją ogromnym tłumem

A wszystko to ty, a wszystko to ty…

Nie możesz tego objąć szlifowanym w żelazie rozumem

Żyjesz i jesteś meteorem

Lata całe tętni ciepła krew…

Ти живий і ти метеор

Тепла кров пульсує роками

Ритми вистукуються за допомогою крихітного мотора в грудях

Від мозку до руки проходить дріт, а не нерв

Як і належить механізму, ваші думки вигравірувані в металі

Вони ходять по дивних колах, ніколи з цих кіл не вийдуть

Ви механічно досконала система

Ви механічно досконала система

Раптом щось зламалося...

Ось ти плачеш, по закутках важко знайти минулий тиждень

Хвиляються прямі лінії, замість квадратів — ромби

Чути це в кожному голосі

У всій безсоромності останнього дня труби

Сині очі розплющилися

Вони разом бачать вітрину і суд

Натовп пронизує один одного

Архангели і люди, архангели і люди

Хмарне море хвилює над землею

Трамваї через вулиці

Рухаються туманні колісниці, рухаються туманні колісниці

Рожеві блискавки під мостами, хоч грудень

Сині очі розплющилися

Сині очі розплющилися

Бачиш себе - моряком в Азії

А ще трирічний хлопчик, п’ять років

На варшавському подвір’ї

На варшавському подвір’ї

І я до закінчення школи

Ці цифри множилися, ці цифри множилися

Вони стоять у величезному натовпі

І все це ти, і все це ти...

Ви не можете охопити це своїм відполірованим залізом розумом

Ти живий і ти метеор

Тепла кров пульсує роками...