24 Smutki - Grzegorz Turnau

Dwadzieścia cztery smutki

To zwykła nasza doba

I dzień jest nie za krotki

I noc się nam podoba

Deszcz pada nieustanny

I nudny, i nużący

Za oknem chodzą panny

Smucące się niechcący

(niechcący…)

Za oknem wieczór spływa

Po dachach i po rynnach

I ciemność odpoczywa

Bezpieczna i bezczynna

Dwadzieścia cztery smutki…

Usiądę sam za stołem

Zamyślę się wieczyście

O życiu niewesołym

Przez które ze mną szliście

O naszym domu niskim

I o wysokim niebie

O wszystkich i o wszystkim —

I za was, i za siebie

Dwadzieścia cztery smutki…

Двадцять чотири печалі

Це наш звичайний день

І день не надто короткий

А нам подобається ніч

Дощ йде безперервно

І нудно і нудно

За вікном діви ходять

Сумує випадково

(мимоволі...)

За вікном протікає вечір

На дахах і жолобах

І темрява спочиває

Безпечний і непрацюючий

Двадцять чотири печалі...

Я буду сидіти сам за столом

Я думаю назавжди

Про веселе життя

Через яку ти пройшов зі мною

Про наш низенький дім

І високе небо

Про всіх і про все -

І для тебе, і для себе

Двадцять чотири печалі...