Frost Mot Eld - Grimner

Eld som glöder, värmer, bränner

Frost som kyler, biter kall

Ensamt stå de lugna, tysta

Ej vet de vad som komma skall

Men när de möts, då startar striden

Likt krigare de kämpar grymt

De ångar, fräser, spottar, ryker

Tills ångan stiger och striden skymt

Jorden skälver när Midgård brinner

Einhärjar stiger fram

Frosten biter ej Muspels söner

Som vandrar med tunga steg

Ur askan sprungna, i eld blev döpta

Svarta flammor som slickar mark

Elden bränner ej Odens söner

Då galdrar ristar nid

Åskan ljuder från nord till syd

När flamma slår mot is

Sol har slukats, mörker fallit

Den stora ulven har släppts loss

Einhärjar vandrar framåt mot tidens sista slag

Där krafter möts och släcker liv

Till dödens toner

Surts söner bränner livet ur Mannheims kalla mark

Nu rämnar varje värld i en storm av frost och eld

Vintervinden griper tag i alla kämpars hjärtan

Gudar skådar från helig mark

Alla världar fylls av ändlös fruktan

Gudar, skänk oss era krafter

Till frost och eld

Efter allt som förtäljts och efter allt som gjorts

I Muspelsöners spår syns endast aska och sot

När världar brunnit, domen gavs av frost och eld

I dödens tomma, kalla däld

Einhärjar vandrar framåt mot tidens sista slag

Där krafter möts och släcker liv

Till dödens toner

Surts söner bränner livet ur Mannheims kalla mark

Nu rämnar varje värld i en storm av frost och eld

Einhärjar vandrat framåt mot tidens sista slag

Där krafter möttes, släckte liv

Till dödens toner

Surts söner brände livet ur Mannheims kalla mark

Nu rämnar varje värld i en storm av frost och eld

Вогонь, що світиться, гріє, горить

Мороз, що холодить, кусає холодом

На самоті стоять спокійно, тихо

Вони не знають, що буде

Але коли вони зустрічаються, починається бій

Як воїни, вони б'ються запекло

Парять, мелють, плюють, курять

Поки не підніметься пара і не закінчиться бій

Земля тремтить, коли горить Середзем’я

З'являється монополія

Муспелевих синів мороз не кусає

Хто ходить важкими кроками

Із попелу виникли, у вогні хрестилися

Чорне полум’я лиже землю

Вогонь не спалює синів Одіна

Тоді магія трясе нід

Грім лунає з півночі на південь

Коли полум’я вдаряється про лід

Сонце зайшло, пішла темрява

Великий вовк випущений

Ейнхяряр блукає вперед до останнього удару часу

Де сили зустрічаються і гасять життя

Під передсмертний тон

Сини Сурта випалюють життя з холодної землі Мангейма

Тепер кожен світ розриває буря морозу й вогню

Зимовий вітер хапає серця всіх бійців

Боги дивляться зі святої землі

Усі світи наповнені нескінченним страхом

Боже, дай нам сили

На мороз і вогонь

Після всього сказаного і після всього зробленого

На слідах Муспельсонера можна побачити лише попіл і кіптява

Коли горіли світи, суд був даний морозом і вогнем

У порожній холодній долині смерті

Ейнхяряр блукає вперед до останнього удару часу

Де сили зустрічаються і гасять життя

Під передсмертний тон

Сини Сурта випалюють життя з холодної землі Мангейма

Тепер кожен світ розриває буря морозу й вогню

Ейнхяряр мандрував вперед до останнього удару часу

Там, де зійшлися сили, погасили життя

Під передсмертний тон

Сини Сурта згоріли живцем з холодної землі Мангейма

Тепер кожен світ розриває буря морозу й вогню