Towers - Gretta Ray

I found it kind of humourless

Our fallout months ago

I knew you way to well too fast

And it’s taking its toll on me

You thought I was an angel

Seemed that I perceived you as the same

I saw myself within you

Within me you found some way to place your faith

I was noble like a knight

I was lucent like a light

I was taller than a tower when I stayed within your sight

I was taller than a tower in your sights

So now I’m not afraid of heights

Was never my intention to

Grow overly attached

Of you, I’m unsure of what I was once supposed to do

When they allay to feel like that

Will I ever understand why

You saw me as an angel?

I sold the whole damn world to a saint

Now why do I still hold on to

Try to decipher what went wrong,

seems I’m not as wise as you characterise

and I cannot always see straight

‘Cause I was caught up in your touch?

I was all you were about

I depended on your difference counted anybody else’s out

‘Cause you were noble like a knight

You were lucent like a light

You were taller than a tower when you stayed within my sight

You were taller than a tower in my sights

so now I’m not afraid of heights

Oh this could fall out

But now we’re falling in the worst way that I know

I guess all I could do is hope that

if ever in your mind that you’re back

You poor reflex see it in my sight

that some things feels so right

Something feels so right

That’s why I, found it all so humourless

The fallout and the hope

I knew you way to well too fast

And that’s taking its toll ‘cause now I miss you more than you would want to

know

We were noble like knights

We were lucent like light

We were taller than towers and twined in other’s eyes

We were taller than towers and

So much taller than towers and

I was taller than a tower in your eyes and now I’m not afraid

Я знайшов це начебто без гумору

Наш випадок кілька місяців тому

Я впізнав тебе надто добре

І це впливає на мене

Ти думав, що я ангел

Здавалося, я сприймаю вас такими ж

Я побачив себе в тобі

У мені ти знайшов спосіб покласти свою віру

Я був шляхетним, як лицар

Я був сяючим, як світло

Я був вищий за вежу, коли залишався в межах вашого зору

Я був вищий за вежу в твоїх прицілах

Тож тепер я не боюся висоти

У мене ніколи не було такого наміру

Вирости надмірно прив’язаним

Щодо вас я не впевнений, що мені колись слід було робити

Коли вони вгамують таке відчуття

Чи зрозумію я колись, чому

Ви бачили мене як ангела?

Я продав весь клятий світ святому

Чому я все ще тримаюся

Спробуйте розшифрувати, що пішло не так,

здається, я не такий мудрий, як ви описуєте

і я не завжди можу бачити прямо

Тому що я був захоплений твоїми дотиками?

Я був усім, чим ти був

Я залежно від вашої різниці, рахував будь-кого іншого

Тому що ти був шляхетним, як лицар

Ти був сяючим, як світло

Ти був вищий за вежу, коли ти залишався в межах мого виду

У моїх прицілах ти був вищий за вежу

тому тепер я не боюся висоти

О, це може випасти

Але зараз ми падаємо найгіршим способом, який я знаю

Гадаю, все, що я міг зробити, — це сподіватися на це

якщо колись у вас на думці, що ви повернулися

Ти, поганий рефлекс, бачиш це в моїх очах

що деякі речі здаються такими правильними

Щось так добре

Ось чому я знайшов усе це таким безгуморним

Випадок і надія

Я впізнав тебе надто добре

І це бере своє, тому що тепер я сумую за тобою більше, ніж ти хотів би

знати

Ми були благородними, як лицарі

Ми були ясними, як світло

Ми були вищими за вежі й переплетені в чужих очах

Ми були вищими за вежі і

Набагато вищий за вежі та

Я був вищий за башту в твоїх очах, і тепер я не боюся