Paris - Gretta Ray

I’m out of my depth and in a good way

But it could take a moment 'til I feel okay

I’m in the fast lane but there’s a hold up

I’ll get where I’m going, may be bit slow but

I’m going to take each day as it comes

Been holding on to all that holds me down

Stuck in a skin of mine I should have shed by now

All of this change has made me wake up, begin to look around

And it feels like Paris;

the chaos ingrained in this grandness

The greyest days can still seem magic in the midst of one’s sadness

As it holds a mirror up to you, you will consider deeply who you are

I’m but a stranger at a foreign station

That’s all heartache is: disorientation

Patiently I’ll wait for someone to tell me where I am and where to next

So I can find my feet and feel at home again

All of this change has made me break but I know I’m on the mend

This whole thing feels like Paris;

the chaos ingrained in this grandness

The greyest days can still seem magic in the midst of my sadness

As it holds a mirror up to me, I will consider who I want to be

Like I’m in Paris, emotions copious and oh so candid

My sense of independence real and rampant in the midst of my sadness

As it hold a mirror up to me, I will consider who I want to be

Like I’m in Paris

Even to be lonely in a grocery is picturesque

Things so simple and mundane are full of meaning and romance

All of this change has made me break but I know I’m on the mend

The whole thing feels like Paris;

the chaos ingrained in this grandness

The greyest days can still seem magic in the midst of my sadness

As it holds a mirror up to me, I will consider who I want to be

Like I’m in Paris, emotions copious and oh so candid

My sense of independence real and rampant in the midst of my sadness

As it hold a mirror up to me, I will consider who I’m going to be like I’m in

Paris

Я не в розумінні й у хорошому сенсі

Але може пройти мить, поки я не почуваюся добре

Я на швидкій смузі, але є затримка

Я доберуся туди, куди йду, можливо, трохи повільно, але

Я збираюся сприймати кожен день як він находить

Тримався за все, що мене тримає

Застряг у моїй шкурі, я вже мав би скинути

Усі ці зміни змусили мене прокинутися, почати озиратися

І це нагадує Париж;

хаос, що вкорінений у цій величі

Найсіріші дні все ще можуть здаватися чарівними серед смутку

Оскільки це тримає дзеркало для    вас, ви глибоко думаєте, хто ви є

Я лише незнайомець на закордонній станції

Ось і весь душевний біль: дезорієнтація

Я терпляче чекатиму, поки хтось скаже мені де я і куди  далі

Тож я можу знову знайти свої ноги та почувати себе як вдома

Уся ця зміна змусила мене зламатися, але я знаю, що йду на поправку

Усе це нагадує Париж;

хаос, що вкорінений у цій величі

Найсіріші дні все ще можуть здаватися чарівними серед мого смутку

Оскільки це тримає дзеркало для мені, я обмірковую, ким хочу бути

Ніби я в Паризі, емоції рясні й о так відверті

Моє почуття незалежності справжнє й нестримне посеред мого смутку

Оскільки це тримає дзеркало для мені, я обмірковую, ким бачу бути

Ніби я в Парижі

Навіть бути самотнім у бакаліях — це мальовничо

Такі прості й повсякденні речі сповнені сенсу й романтики

Уся ця зміна змусила мене зламатися, але я знаю, що йду на поправку

Усе це нагадує Париж;

хаос, що вкорінений у цій величі

Найсіріші дні все ще можуть здаватися чарівними серед мого смутку

Оскільки це тримає дзеркало для мені, я обмірковую, ким хочу бути

Ніби я в Паризі, емоції рясні й о так відверті

Моє почуття незалежності справжнє й нестримне посеред мого смутку

Оскільки це тримає дзеркало для мені, я обмірковуватиму, ким я буду як у

Париж